Музиканти з Києва родиною організували концерт камерної української музики у Швейцарії [ Редагувати ]
Молитва за Україну пролунала у Швейцарії. Музиканти з Києва родиною організували концерт камерної української музики у Швейцарії. Диригентка та скрипалька Марія Берлад разом із двома дітьми переїхала до Конфедерації майже рік тому через повномасштабне вторгнення рф в Україну. Їхала музикантка до сина. Він навчається в одній з місцевих консерваторій.
А от чоловік Марії - соліст Львівської Національної Опери Роман Страхов - приїхав до Швейцарії саме задля виступів. Як усе було? Бачила Світлана Прокопчук.
Концерт до Дня Соборності назвали символічно - "Молитва за Україну". Він відбувся у місті Біль в Національній Швейцарській оперній студії.
Це Роман Страхов. Драматичний баритон. Лауреат численних міжнародних конкурсів і фестивалів. Виконавець провідних партій та концертних програм в Україні, Нідерландах, Італії, Франції, Німеччині. Працював у Національній музичній академії в Києві, Національному оперному театрі в Одесі. І вже понад три сезони - у Львівській опері. До Швейцарії приїхав відвідати родину і дати кілька концертів.
Роман Страхов, соліст Львівської національної опери:
Спеціально приїхав підтримати українців, родину, подякувати швейцарцям, подякувати європейцям.
До концерту готувалися ретельно. Роман з Марією дбали про репертуар. Відтак, глядачам представили вокальні, інструментальні, хорові твори українських композиторів.
Роман Страхов, соліст Львівської національної опери:
В більшості це і фортепіанні квартети, і тріо струнні, і буде представлена різних епох вокальна творчість від Лисенка, Бортнянського до сучасних наших - Літошинський, Сільвестров, Барвінський – львівʼянин. Твори якого були спалені на вимогу КДБ і потім ним же відновлено перед смертю. Це знакові речі, які допомагають нам показувати нашу культуру, яка була частково заборонена, частково спалена і зараз є можливість продемонструвати це на широкий загал.
Концертний зал організовував син подружжя Юрій. Він - студент магістратури. Ось уже два з половиною роки навчається у цій студії.
Задля талановитого студента швейцарці розробили окрему систему навчання. І це не усі досягнення молодого оперного співака в Європі. На Юрія чекає творче турне.
Юрій Страхов, баритон:
Був конкурс останній у Комо, в театрі Комо, називається "Асліко", і запросили на роль у постановці опери "Флейта" Папагіно. Це буде турне по Італії в декількох театрах і також Брегенс Австрія.
Керівництво оперної студії, розповідають Страхови, пішло назустріч із приміщенням не тому, що просили українці. А тому, що музиканти з України надзвичайно талановиті і професійні. Багатьох швейцарців, додає Роман, дивує рівень академічної музичної культури в Україні. Українських глядачів такі концерти обєднують.
Юлія Шевченко, бандуристка:
Це як обʼєднання і цілісність нашої країни, нашого народу. І хоч ми всі такі, можливо, різні, але у нас спільна ідея, спільна думка, спільна жага до волі і до перемоги. Наша українська пісня, наша українська музика вона дуже насичена та ідейна. І мені здається, що саме наша українська музика несе таку ідею міцності, перемоги і спільності нашої думки.
Талановита родина організувала кілька концертів у Швейцарії. Один із них відбувся у Цюриху напередодні і дозволив познайомитися з автором одного з творів.
Марія Берлад, керівниця хору:
Це була Петра Приступова колядка "Ангели, знижайтеся", яку ми буквально тиждень тому перший раз виконали в Цюриху. І дуже цікава історія, тому що ми після цього виконання знайшли автора цієї колядки. У Німеччині. Його найкращий товариш Сергій (вибачте, не скажу прізвища) написав нам. Виявляється, хтось скинув її у фейсбук - наш запис цюрихського концерту і нам написали, що автор дуже радий почути свою колядку.
Марія - не лише диригентка цього хору. Вона створила його у Берні кілька місяців тому.
Марія Берлад, керівниця хору:
Я коли виступаю, я собою легше переймаюсь, я не трачу стільки енергії на себе, але коли я стою і слухаю, як співає чоловік, або як співає син, воно в мене внутрішньо забирає набагато більше енергії, чим би я сама це робила.
Організувати хор у чужій країні було важко, зізнається жінка. Втім, підтримку диригентка завжди знаходила у своїй родині, яка зі звучанням кожної ноти вкотре доказує: бути незламним - у крові кожного українця.