Жителі Марганця, що на Дніпропетровщині, живуть і працюють під звуки артилерії: подробиці [ Редагувати ]
Жителі Марганця, що на Дніпропетровщині, живуть і працюють під звуки артилерії. Ворожі снаряди пошкодили вже півтисячі приватних будинків та майже два десятки багатоповерхівок.
Аби грошей на відбудову вистачило, міський бюджет перейшов на режим тотальної економії. Фінансових донорів, великі підприємства, які наповнювали скарбницю податками, втрачено - через війну вони зупинили свою роботу. Тож владі довелося вдатися до радикальних заходів. Докладніше про все - Олена Мендалюк.
Від самого ранку ворожа артилерія починає обстріл мирного населення.
- Ну недели две уже как точно. Ну вот как видите. Как видите.
- В подвал не прячемся, дедушка сказал, если нас зароют, так пускай нас в хате найдут.
Під звуки вибухів пані Лідія разом із чоловіком намагаються відновити гараж, який росіяни розбили напередодні.
- Вот это тут оно видимо, оно все тут расплавило, ворота сорвало. - З чого гатили? - А хто знает, я не дорылся. Но яма глубокая.
Ворожий снаряд впав біля самісінького будинку, подружжя пенсіонерів дивом лишилися живими і не ушкодженими.
Лідія - жителька Марганця:
Это днем было перед обедом. Дед как раз зашел в дом обедать, я как раз с кухни шла, говорю, сейчас посижу немного и буду тебя кормить и все. Все упали. Выпали все окна, все двери, нету ни одного окна. Все упало. Потом мы еле вилезли из дома, двери между комнатами выбило и мы не могли отодвинуть дверь чтобы выйти с комнаты.
Осколками посікло і дах будинку. Шифер вже замінили комунальники, а вікна позабивали ОСБ-листами. А зруйнований гараж чоловік намагається хоча б накрити плівкою.
Олег - житель Марганця:
Тут осьо треба до доща, до снега хоч усе накрить. Щоб воно усе це не рухнуло. Щоб еще больше работы не было. Если б не этот дом, я бы уехал давно б уже. Это нас и держало еще как-то.
Дім, робота, рідні - це те, що тримає жителів Марганця в рідному місті під обстрілами. В центрі добре чути роботу ворожої артилерії.
Галина, жителька Марганця:
Лячно, дуже лячно, але ж живемо. Як люди живуть, зараз пишуть вже про декілька залпів, ви ж чули? Чули.. життя продовжується, працювати треба. - Вдень часто обстрілюють? - Часто. - Де ви ховаєтесь? - Хто де. Коли в підвалі.
Попри роботу російської артилерії за прилавком і пані Тетяна. Вона працює на місцевому ринку. Розповідає, ворожі снаряди долітали і сюди.
Тетяна – продавчиня:
Там досі є виємка. Туда був прильот. Нам повезло, що ми трохи відійшли в сторону після повідомлення про обстріл. Получилось, що аптека получила більше осколків і осколки були аж на вещевом ринку. - Людина загинула? – Так, чоловік вийшов перекурити, жінка була в аптеці. Так він там і залишився.
Та навіть після того випадку Тетяна продовжує працювати. Каже, навіть, попри страх. Зізнається, тут не через гроші, бо заробітки впали на відсотків 70, а через людей.
Тетяна – продавчиня:
Я заробляю на даний момент 100 гривень в день. - А раніше скільки було? - Ну раніше гривень 500-600, то були люди. Чули ми конечно вибухи, але працювати треба, треба якось виживати і людям також потрібні харчі.
Нині у Марганці працює близько півтори тисячі підприємців. Малий та середній бізнес намагається триматися на плаву, розповідають у міськраді. Торік свою діяльність припинили лише 4 підприємці, а ті що залишилися, - просять пільги.
Денис Литвин - завідувач відділу з питань підприємництва Марганецької міськради:
Це ж орендна плата земельної ділянки, звертаються з помʼякшенням або з якоюсь відстрочкою на оплату оренди землі. Це розсматрюється міською владою індивідуально.
Марганецька територіальна громада сьогодні переживає дуже скрутні часи, розповідає голова Геннадій Боровик, і це не лише через обстріли, а й через зупинку великих підприємств, які сплачували податки і наповнювали місцеву скарбницю.
Геннадій Боровик - голова Марганецької територіальної громади:
Багато підприємців повиїжджало, це раз. Місцевий ГОК став на простой, також вичислєніє в местний бюджет скоротився. Є люди, які не платять за землю. Які платять, але не в повному обсязі, дуже багато заборгованості.
Дохідна частина бюджету впала майже на третину. Тому місцева влада вдалася до радикальних дій.
Геннадій Боровик - голова Марганецької територіальної громади:
Нам прийшлось скоротити працівників. У нас на простої були дошкольні учереждения. Нам довелось скоротити людей, виплатити їм усі по закону виплати. Буквально дві неділі назад.
Бюджет громади переорієнтували, додає голова. Інакше, каже, нічим буде відбудовувати зруйноване майно. Російські снаряди пошкодили у громаді півтисячі приватних будинків, близько 20 багатоповерхівок. За бюджетні кошти закуповують будівельні матеріали та виділяють фінансову допомогу постраждалим - до 80 тисяч гривень на родину. Готове місто і до блекауту. Відкрито 4 пункти незламності.
Буржуйка, є запас дров. На ній можна закипʼятити воду, попити чаю. З цукром, печивом. В іншій кімнаті, ми можемо показати вам, є запас питної води. Достатньо місць для того, щоб розташувати близько 50 чоловік в пункті незламності. Є теплі пледи.
У Марганці нині лишається до 30 тисяч жителів. А до війни було майже вдвічі більше.