В Україні за підтримки фонду ООН створюють мережу дружніх просторів [ Редагувати ]
Як зберегти психологічне здоров'я та емоційну рівновагу в умовах війни? Кожен із нас зараз шукає свої способи. Хтось поринає з головою в роботу чи стає волонтером, когось заспокоюють книжки чи музика. А комусь - не впоратися з власними переживаннями без допомоги фахівців.
В Україні за підтримки фонду ООН створюють мережу дружніх просторів, куди можна звернутися, аби відновити свій емоційний стан. У Києві вже працює такий простір для жінок. Відвідування - безкоштовне. Побували там і мої колеги.
Світлана Півень, переселенка з Маріуполя:
Я з міста Маріуполь. В Києві відносно недавно, як і більшість з нас.
Інтерв'ю зі Світланою ми записуємо у присутності психолога і про її минуле майже нічого не запитуємо. Для неї це болюча тема.
Світлана Півень, переселенка з Маріуполя:
Тут намагаюсь почать нове життя, після того, як бачила руїни свого міста.
Світлану ми зустріли у дружньому просторі для жінок, що працює у Києві. Після індивідуальної бесіди психолог порадила жінці відвідати кілька майстер-класів, що регулярно тут влаштовують.
Світлана Півень, переселенка з Маріуполя:
Мені дуже хотілося, як то кажуть, в мистецтві висловити всі свої почуття. Тут я з грудня, заняття були різні від арттерапії до психологічних тренінгів. Зараз я працюю із психологом окремо і на психологічних тренінгах, також арттерапія та була нещодавно фінансова гра.
Безкоштовні групові заняття та майстер-класи, індивідуальні консультації психологів, спортивні тренування, сесії для професійного розвитку… Тут, у дружньому просторі жінкам пропонують безліч можливостей знайти себе та відновити психоемоційний стан, знову відчути землю під ногами.
Уляна Мирошниченко, психологиня:
Найскладніше в роботі з жінками, що стикнулися з війною - створити безпечні умови для роботи з ними. Вони дуже багато факторів і взагалі етапи, які пройшли, вони сприймають як небезпека. - Що для цих жінок означає слово "безпека"? - Прийняття, розуміння їх, співчуття їм, коло однодумців, яке вони тут отримали, тому що є такі ситуації та історії, коли вони думають, наприклад, що я одна така і зі мною щось не окей, зі мною щось не так. І моя задача створити ці умови в безпечному просторі та показати що все окей, з ними все нормально і вони не одні.
Організатори проєкту планують створити загалом тридцять три дружні простори в різних куточках України, щоб жодна жінка - незалежно від віку чи достатку - могла звернутися до фахівців і отримати допомогу, відчути, що вона не одна.
Павло Замостян, заступник представника фонду ООН в Україні в галузі народонаселення:
Як важко їм адаптувати себе психологічно, а на них ще як правило діти, сім'я, чоловіки, які служать в армії і все це необхідно витримати пережити і іноді не маючи з ким поділитися, де знайти якусь годину на себе. Може там, поспілкувавшись з психологом вони відкриються і звільнять себе іще від цього навантаження.
Зі зброєю чи без. Крізь сльози та біль. Українські жінки - зараз теж стоять на захисті батьківщини. І мова не лише про наших берегинь, що воюють на фронті. Працювати в тилу чи навіть просто залишатися люблячою мамою і дружиною - це теж вклад у нашу майбутню перемогу. Яку б місію не обрала жінка, тут, у просторі, їй обіцяють допомогти втримати емоційну рівновагу та не опустити руки за будь-яких обставин.
