У село Таврійське потроху повертаються місцеві жителі попри небезпеку [ Редагувати ]

Дев'ять місяців на лінії вогню. Але окупувати його росіянам не вдалося. У село Таврійське, що на Херсонщині - потроху повертаються місцеві жителі. І це попри небезпеку, руйнування та відсутність комунікацій. Кажуть, краще дома - місця немає.

Наталя Сінченко бачила і руйнування, і умови в яких живуть таврійчани. Дивімося і ми.

Єгорчику подарували такого медведика. Єгорчику 7 рочків, і у нього тепер з'явився справжній друг.

Семирічний Єгор обіймає іграшку - подарунок волонтерів. Малий з батьками нещодавно повернувся до рідного села.

Єгор Савіцький, житель села Таврійське:

Розкажи, що ти чув? - Вибухи. - Вибухи чув? - Так, і громкі. - А що ти робив, коли чув вибухи? - Тата обіймав і вуха закривав.

Родина Савіцьких поїхала із Таврійського ще минулого березня, після того, як рашисти почали поливати населений пункт вогнем..

Михайло Савіцький, житель села Таврійське:

Першу хату розбомбили. Потім другий раз був обстріл. Розбомбили хату. 13 марта. А 14 ми виїхали. А потім люди, що осталися, тоже почали виїжджають, потому что обстріли були постійні і дньом і ночью. А тут осталося три чоловіка.

Михайло каже: повернулися, щоб відновлювати пошкоджене росіянами житло.

Михайло Савіцький, житель села Таврійське:

Наші вже освоболили Херсон. Так, що ми вернулися додому, надо відстраюватися потихеньку.

Роботи багато, тож поки родина мешкає у сусідів.

Михайло Савіцький, житель села Таврійське:

Тут було сміття, гори сміття, дві неділі тільки вивозили, розгрібали це. І потом у будинку все повигрібали.

На подвір'ї чоловік і досі знаходить вибухові сліди окупантів

Михайло Савіцький, житель села Таврійське:

У мене під хатою он торчить один снаряд, я незнаю, який він розірваний чи нє. Оце таке, що у дворі валялося, я пособирав.

Російські війська гатили по селу всім, що мали.

Сергій Прохват та Костянтин Баранов, жителі села Таврійське:

Та стріляли йолки-палки: міномети, танки, гради, САУ, пушки, це все можна на поле вийти і подивитесь. Та по моїй хаті можна подивитись, моєї хати немає, хату повністю розбило.

Таврійське було одним з небагатьох на Херсонщині населених пунктів, що уникло окупації.

Костянтин Баранов, житель села Таврійське:

А так всі були в окупації. Це було лінією оборони.

Сергій Кіркаян, житель села Таврійське:

Вони під'їхали край села. Туди танки, Тигр, подивилися виїхали на ферму, вернулися в посадку. Вони пішли туди за посадку, взяли чотири гради й грузову машину й пішли до Прибузького, отробили там і вернулися.

А потім рашистів накрила наша артилерія. Далі все, на що російські війська були здатні, мстиво гатити по людських хатах.

Інна Іванова, жителька села Таврійське:

Наше село було в сірій зоні, і тому воно так постраждало. На 95 % село зруйноване. Не одного дому, який не пошкоджений зовсім, всі пошкоджені.

У Таврійському нині немає світла, води та газу.

Інна Іванова, жителька села Таврійське:

Є пару частных скважин, які люди, качають воду за допомогою генератора. Пічне опалення, в кого не має пічного, було, що один газ, то нам встановили буржуйки, отоплюється тільки одна кімната.

Та і для буржуйок, і для печей потрібні дрова. А де їх узяти? У ліс точно не підеш.

Інна Іванова, жителька села Таврійське:

Сейчас особо сильно в лісосмугу не підеш, тому що самі розумієте, що страшно, багато не розірваних снарядів. Готуємо їсти на балонах, хто на пічці.

Про підприємців, на яких і трималося Таврійське, - годі говорити. Росіяни зрозуміли, що мародерити не вдасться, тож нищили усе. У Вадима було кілька крамниць.

Вадим Вершина, житель села Таврійське:

Прильот ось сюди був, і можна сказати повністю розбило магазин. Зараз наводю порядки. Всі меблі, всі прилавки, холодильники, все-все не підлягаю відновленню, я не знаю, тисяч 50-60 - це на восстановление, потрібно.

Залишилися без заробітку і фермери.

Сергій Прохват, житель села Таврійське:

Всі робили на землі. Всі працювали на землі і вирощували урожаї, держали скот, тваринництвом займалися, все осталося на полі.

Костянтин Баранов, житель села Таврійське:

У мене було 100 гектарів землі, у нього було більше, а у нього було ще більше. У мене 50 гектарів посіяно, но не убрано. Так там воно і є. Вся земля усипана снарядами.

Допомагати селянам у важкі часи приїздять волонтери.

Сергій Прохват та Костянтин Баранов, жителі села Таврійське:

Нам привозять гуманітарку. З продуктами проблем не має. Нам навезли продуктів. Цього хватає з головою.

А нещодавно у Таврійському встановили Старлінк. Тепер у селі знову з'явився зв'язок та інтернет.

Інна Іванова, жителька села Таврійське:

Він зараз стоїть у нас вдома. Так як більше не має де його поставить. Як зробили світло у Прибузькому, так і у нас покращився зв'язок.

Та головне - зранене рашистами село вижило. Бо сюди повертаються люди - попри небезпеку та руйнування.

Сергій Прохват та Костянтин Баранов, жителі села Таврійське:

Живемо все добре. Ми вдома. Ми живемо. Ждем Перемогу. Слава Україні. Героям Слава.