Чи буде Україна з хлібом і яким буде врожай цьогоріч: розмова з фермерами Івано-Франківщини [ Редагувати ]
Чи буде Україна з хлібом і яким буде врожай цьогоріч? В областях вже активно засівають. Ця весняна кампанія - вже друга від початку повномасштабної війни. Та не менш складна. Першими до сівби приступили південні регіони. Нині ж їх наздоганяє решта. Що сіють і як багато? Жанна Дутчак питала у фермерів з Івано-Франківщини.
На полях Прикарпаття вже другий тиждень кипить робота. Це поля Івано-Франківського міського комунального агропідприємства. На цьому лану - буде соняшник.
Денис Калинович, агроном:
Це наше поле 25 гектарів, попередньо проводиться дискування на глибину до двадцяти п'яти сантиметрів, і буде проводитися ще раз, бо земля стояча і перше дискування не дає ефекту.
Підготовчі роботи тривають і на інших полях сіл громади. Сіяти, кажуть аграрії, планують лише після того, як добре прогріється ґрунт - приблизно в кінці квітня. Площі полів цьогоріч збільшили більше як удвічі - до ста шістдесяти гектарів. Переважно за рахунок цілинних земель.
Микола Вітенко, заступник міського голови, директор Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства:
Це в першу чергу завдяки тому, що нам вдалося частково розліснити певні земельні ділянки, частково дооформити користування за комунальним підприємством.
Майже половину всіх полів засіють соєю, а решту - соняшником та гречкою.
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Якщо у нас є землі які деградують, то чому їх не залучати до обробітку. Ми заходимо в цілинні землі, то вони не оброблені, туди важко заходити із зерновими культурами. Тому ми підібрали гречку, сою і соняшник.
Якщо попередня посівна пройшла з тотальним дефіцитом - і палива, і посівного матеріалу, і добрив, то цьогоріч - на ринку всього вдосталь. Щоправда, не всім аграріям - по кишені. Так, лише на селітру ціни злетіли більше ніж вдвічі.
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Вартість продукції, яка нам потрібна, насіння вона орієнтується на валюту і відповідно курс піднявся. Якщо ми говоримо до війни, то посівний матеріал дорощий в рази. На 35 % орієнтовно.
Водночас вартість агропродукції залишилися практично така ж, як до війни.
Дмитро Сергенюк, в.о. директора комунального підпприємства:
Взагалі складно планувати посівну. Ми стараємося підібрати таку технологію, щоб вона була рентабельна.
А рентабельності планують досягти двома шляхами - збільшивши норми посівів та мінімізувавши витрати на добрива та засоби захисту.
Денис Калинович, агроном:
Гречку просто збільшимо норму висіву, якщо переважно сіють 80 кг на гектар, ми будемо сіяти 100 кг на гектар. Соя - як ми знаємо, культура собілюбива, вона азот із землі витягне. І так зекономимо таким чином.
Та й ціна на ту селітру суттєво виросла.
Василь Підлуцький, фермер:
Селітру приходилося за тисячу доларів купляти. Ціни зросли в космічному.. в окремих випадках в три, чотири рази. Тут неможливо говорити про прибутки. Тут починаєш думати тільки аби хоч так на так вийти.
В аграрному бізнесі Василь вже більше тридцяти років. Має дві сотні гектарів. Головні культури, які з року в рік вирощує - це соя та пшениця. Але цьогоріч, каже, війна змусила його зменшити посіви останньої.
Василь Підлуцький, аграрій:
Приходиться ставку робити більше на сою, та інші технічні культури, тому що дуже впала в ціні пшениця. Реальні продажні ціни на пшеницю ну нехай 6500. Часто-густо перевезення однієї тони дорожче, чим вирощування однієї тони.
Проте не лише вартість добрив ускладнює посівну. Велику проблему становить і нестача робочих рук.
Василь Підлуцький, аграрій:
Може бути таке, що ми залишимося взагалі без людей. І не буде кому взагалі сіяти. Це реалії теперішнього часу. Якщо великі компанії можуть бронювати людей, то нас законодавство практично обмежило. Ми зараз використовуємо людей яким 60-65 років.
Та попри всі труднощі аграрії Прикарпаття розпочали посівну… Планують цьогоріч засіяти 390 тисяч гектарів. Що на півтори тисячі гектарів більше, ніж торік.
Алла Хамчич, директорка департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської ОВА:
За два тижні зібрали оперативну інформацію десь порядка дві з половиною тисячі гектарів уже засіяно. Більша частина - це зернові культури.
І всі фермери запевняють - як би складно не було, засіють усі поля. Головне, аби країна була з хлібом.