росія викрала десятки тисяч дітей: як повернути заручників (відео) [ Редагувати ]

Міжнародний кримінальний суд видав наказ на арешт кремлівського диктатора за примусову депортацію українських дітей. Близько 20 тисяч неповнолітніх викрала росія і не поспішає повернутися. Також - після рішення МКС.

Родичі проходять сім кіл пекла, дипломати місяцями ведуть перемовини, аби кожна дитина була вдома. Така ж виснажлива процедура і щодо громадян, яких вивезли у рф.

Які можливості для повернення цивільних заручників? Дізнавалась Анна Каменєва.

Олеся пів року не бачила свою доньку. Зараз Софія нарешті поруч із нею. Дівчинка просить не показувати її обличчя. Розповідає: директор школи в рідному тоді ще окупованому Херсоні наполегливо рекомендував поїхати в табір на півтора тижня. Те, що це виявиться обманом - навіть не підозрювала.

Софія, викрадена росією з Херсону:

Звісно, не очікувала. Нам сказали, що ми їдемо на 10 днів. Потім в потязі ми від інших дітей дізналися, що на повну зміну. А залишилися на 3 місяці.

В російських таборах - діти як могли показували, що вони українці.

Софія, викрадена росією з Херсону:

Було таке, що на асфальті малювали прапор України, писали якісь українські гасла: "Слава Україні! Героям слава.!" Спочатку їм було все одно, а потім почали за це казати. Але все одно малювали.

Потім до Софії змогла виїхати в росію бабуся.

Олеся, мати Софії:

Бабуся поїхала 10 листопада, а 11 ЗСУ зайшло в Херсон. Все їх уже не пустили. Сказали, що там всіх розстрілюють, і вони поїхали далі в Росію. Я почала шукати, як поїхати, забрати їх. Страшно було за дитину, я не розуміла, що далі робити, чим це все закінчиться.

Софія, викрадена росією з Херсону:

Всі рідні тут, всі друзі. Що мені там робити в чужій країні? Це не моя рідна країна, я не бачила свого майбутнього там.

Олеся кілька місяців намагалася визволити доньку з російського полону. І завдяки волонтерам таки змогла поїхати за нею.

Олеся, мати Софії:

Кордони Білорусь і Росія - найскладніші були, тому що були допити. Це морально дуже складно. Запитували чого, навіщо, і в такий не дуже м'якій формі, можна так сказати.

15 днів у дорозі - і мати з донькою нарешті разом вдома.

Я плакала вже на кордоні в Україні, плакала.

Таких щасливих історій повернення в Україну не так вже й багато. 364 дитини вже вдома. А викрала росія щонайменше 20 тисяч дітей. І там їх чи не одразу намагаються віддати в прийомні сім'ї навіть при живих батьках, або ж просто "робити" з них російських громадян.

Микола Кулеба, виконавчий директор благодійної організації "Save Ukraine", уповноважений президента України з прав дитини (2014-2021):

Попри те, що у цієї людини, яка викрала цю дитину, була копія свідоцтва про народження, вони видають російське свідоцтво про народження цій дитині. Далі вони - оце ми зараз з'ясовуємо - беруть відбитки пальців, роблять експертизу і готують документи на отримання російського паспорта. Ми по суті дитину врятували вже в останню хвилину до того, як їй мали видати паспорт.

Навіть після того, як ПАРЄ визнало викрадення українських дітей росіянами - геноцидом, а МКС видав ордер на арешт і путіна, і російської омбудсменки, повертати викрадених дітей росія не поспішає. У Києві пропрацьовують зараз кілька варіантів.

Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини:

Ми пропрацювали варіант по Ватикану. Це не є основним варіантом, скажу так. Ми сподіваємося, що найближчим часом публічно ми можемо показати результати цієї роботи, коли почнуть повертатися українські діти. Я не знаю, про яку кількість зараз кажемо. Скажу так, що напрацьований варіант дозволяє в 1-у чергу повернути дітей, у яких є родичі. Паралельно ми формуємо списки тих дітей, які діти-сироти.

Як і кожного цивільного полоненого. За даними омбудсмена в російській неволі нині понад 20 тисяч українців, які не мають жодного відношення до військової справи. Пекло полону довелося пройти й Вікторії. Вона - вчителька математики із Броварів. На початку війни поїхала до батьків на Чернігівщину й окупанти забрали її просто з дому.

Вікторія Андруша, звільнена з російського полону:

Вони знайшли мій мобільний телефон. В галереї були фото, відео їхньої техніки, як вони їхали. Вони мені почали зразу говорити: "Ти це відправляла?". Я кажу: "У нас немає зв'язку, навіть фото, відео якесь нереально відправити". На основі саме цього вони мене забрали з дому.

Жінку тримали в підвалі разом з іншими полоненими цивільними. А потім, коли окупанти тікали з Чернігівщини, забрали з собою і їх. Спочатку було наметове містечко в Курській області.

Вікторія Андруша, звільнена з російського полону:

Звучали конкретна погроза, що зі мною зроблять, що тіло моє можуть розчленувати заживо, як вони казали. Взагалі жахливі речі вони мені говорили. Ви залишитесь тут на 10 років колонії суворого режиму, вас відправлять там - костюми будете шити.

Та в курському СІЗО від погроз росіяни перейшли до побоїв.

Вікторія Андруша, звільнена з російського полону:

Нас переодягли в їхню робу. Відправили на допити, і починаючи вже з допиту, від самого переодягання, людину просто починали бити.

Цивільні були разом із військовими. Їх змушували щодня слухати російський гімн, вчити російські пісні й підспівувати. І так пів року. 29 вересня Україні вдалося повернути додому шістьох, серед них двоє жінок. Вікторія каже: першу добу навіть не могла повірити, що вже все скінчилось.

Вікторія Андруша, звільнена з російського полону:

Ти розумієш тепер усі оці такі елементарні речі, яких ти раніше не цінував. Тому що всі ми звикли, що ти можеш собі спокійно піти в магазин, у будь-який момент піти елементарно сісти на ліжку. Там цього робити не можна. Там з шостої ранку до десятої вечора тобі навіть взагалі спертися ліктем не можна. 

Таких, як Вікторія, цивільних, яких вдалося повернути додому - 142 людини. На запитання, що росія вимагає в обмін на цивільних - омбудсмен відповів так.

Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини:

рф, скажу так, щось вимагає, щоб вирішувати питання повернення українських цивільних. Наскільки це дня нас прийнятно ви можете бачити за результатами нашої діяльності. На щось ми погоджуємось, частину повертаємо. На щось ми не погоджуємось і ніколи не погодимось. Але це не означає, що ми зупинимо роботу по поверненню наших цивільних.

Ще в лютому омбудсмен передав в росію список із 2 тисяч цивільних віком 65+. Реакції нема. Зараз в Україні створюють юридичний реєстр цивільних заручників. А міжнародних партнерів закликають допомогти тиснути на росію, аби повернути усіх цивільних додому.