У Берні відкрилась фотовиставка "(НЕ) загнані в кут", присвячена українським жінкам вимушеної еміграції [ Редагувати ]

"(НЕ) загнані в кут". Фотовиставка під такою назвою відкрилася у швейцарському Берні. Фотохудожниця Юлія Віммерлін фотографувала українських жінок у кутку, викликаючи ті емоції, з якими вони вимушено виїхали з України. Юлія зробила 40 світлин.

Ідея з кутом не нова. Але Ірвінг Пенн - американський фотограф, який фотографував впливових людей у куті, мав іншу мету. Юлія Віммерлін скористалася ідеєю, щоб утілити свій задум.

Юлія Віммерлін, фотохудожниця:

Що таке кут? Коли в тебе немає виходу. Тобто ти не знаєш, що робити.

На одному з фото Катерина Дебкалюк з мамою та бабусею. Вони мешкають у Базелі. До Швейцарії переїхали зі Славутича. Найважче було, каже Катя, вбратися у той самий одяг, взути те саме взуття.

Катерина Дебкалюк, учасниця проєкту:

Юля тоді зробила такий цікавий психологічний прийом. Вона поставила камери напроти нас на штативі й сказала: "А зараз спробуйте згадати, що ви відчували тоді". Мама була поруч, бабуся була поруч. Мені здається, бабусі важче всіх, тому що їй вже 83 роки, але вона дуже тримається.

Фотохудожниця об'їздила чи не усі швейцарські кантони, а повернулася зі світлинами жінок з багатьох українських регіонів.

Ірина Скрипник, учасниця проєкту:

Ми приїхали з міста Києва, серця України. У мене двоє діток. Сину молодшому 4 роки й старшому 17 років. Він з важкою формою інвалідності. На початку мені дійсно так задавалося, що ми були дійсно загнані у кут, але з часом, коли ти розумієш усю ситуацію, і коли зникає страх, зникає відчуття кута.

Щоб розшукати жінок, які погодилися б розповісти свою історію і стати героїнями публічного проєкту, Юлія написала у фейсбук. Спочатку відгукнулося понад 300 жінок! На листи Юлія відповідала місяць…. Проєкт тривав іще три.

Юлія Віммерлін, фотохудожниця:

Є червоно-біла частина і є кольорова частина. Якщо хочете, це сьогодення, ось воно таке спаплюжене сьогодення, на жаль, усім нам його понівечили, але є яскраве минуле і також яскраве, ми сподіваємось, майбутнє.

На іншій частині світлин - фото речей, які жінки взяли з собою. Хтось ухопив лише взуття на підборах, хтось забрав документи, хтось ікону чи старі листи від покійної матері. Ці речі в обрамленні, що нагадує хрест, а також - національну символіку Швейцарії, що прихистила понад 80 тисяч українських біженців.

Олена Крилова, голова Асоціації UkraineSchweizBern:

Ми вважаємо, що емпатія є надзвичайно важливим фактором для формування суспільного ставлення до України, українців, до людей, які тут.

Виставку облаштували у бібліотеці у центрі Берна. І швейцарці цікавилися нею вже на етапі організації.

Олена Крилова, голова Асоціації UkraineSchweizBern:

Цим проєктом зараз починаємо цілу низку проєктів, які спрямовані на соціально-культурний обмін Швейцарії та України, а також кампанію мобілізацію фінансів спрямовану на підтримку жінок-лідерів, які зараз відбудовують свої громади на Півдні й Сході України.

На кожній світлині написана історія зображеної там жінки. Двома мовами: українською та німецькою. Загальний опис - англійською. Коли виставка "подорожуватиме" Швейцарією, тексти перекладуть іншими мовами кантонів.