Ядерні держави розгорнули свої арсенали на тлі війни в Україні: чи є шанс зупинити перегони [ Редагувати ]

Ядерні держави розгортають свої арсенали на тлі війни в Україні. І збільшують витрати на таку зброю. Про це йдеться у щорічному звіті Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру - SIPRI. Тож чи означає це, що ідея світової денуклеаризації провалилася? І чи є шанс зупинити ядерні перегони? Далі в матеріалі наших кореспондентів.

"Ми дрейфуємо в один із найнебезпечніших періодів в історії людства" - так невтішно оцінює ситуацію директор Стокгольмського міжнародного інституту вивчення миру Ден Сміт. Згідно з останнім звітом SIPRI, усі ядерні держави прискорили темпи нарощування атомного озброєння.

На сьогодні атомними бомбами володіють 9 країн. Це США, росія, Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль.

І хоча сукупна кількість боєголовок скорочується, через виведення з експлуатації застарілих, непокоїть зростання розгорнутих, тобто приведених у бойову готовність.

А також темпи, з якими Китай та КНДР виготовляють нові.

Ден Сміт, директор SIPRI:

Загалом картина полягає в тому, що протягом 30 років кількість ядерних боєголовок зменшувалася, і зараз ми бачимо, що цей процес завершується. У цілому, усі показники, які слід відстежувати щодо горизонту безпеки в усьому світі, погіршувалися протягом останніх кількох років.

Найбільше ядерний арсенал розвиває Китай - нині він має вже 410 боєголовок. І жодна інша держава світу, на думку дослідників за останні три десятиліття, так не вкладалася у свій збройний потенціал.

Ден Сміт, директор SIPRI:

Супутникові дані свідчать про досить значну програму будівництва ракетних шахт. Тож я б оцінив, приблизно, що на початку 2030-х років він може мати 1000 ядерних боєголовок.

Найпотужнішими ядерними державами є росія і США. Разом вони володіють майже 90 відсотками світової кількості цього виду озброєнь. Торік їхні арсенали залишалися стабільними, хоча прозорість значно знизилася після початку війни проти України. А от риторика держав щодо важливості ядерної зброї помітно розширилася.

Тож у SIPRI закликають відновити дипломатію і посилити міжнародний контроль над ядерною зброєю.

Ден Сміт, директор SIPRI:

Заява США про готовність брати участь в обговоренні нерозповсюдження може бути використана з користю в дискусіях з Китаєм, і Китай може взяти її в естафету в дискусіях з росією. Але офіційне обговорення подібних моментів між США і росією на цей час є малоймовірним. Проте з часом, коли ситуація у зв'язку з війною в Україні зміниться, можливо, три великі держави будуть в змозі дещо обговорити й прийти до якоїсь нової угоди.

Тим часом про посилення загрози ядерного протистояння на тлі російської агресії говорять і в ООН, і в НАТО, і в інших інституціях. У січні цьогоріч стрілки культового годинника судного дня, яким міжнародна спільнота "Бюлетень учених-атомників" попереджає людство про небезпеку, пересунули на 90 секунд до півночі.

Стів Феттер, декан Вищої школи та професор державної політики Університету Меріленда:

Ядерні ризики значно зросли минулого року в основному через спровоковане вторгнення росії в Україну. Путін неодноразово підіймав привід використання ядерної зброї.

Цей символічний жест нагадує: людство ще ніколи не стояло так близько до межі глобальної катастрофи.