В Ізюмі продовжують ідентифікувати тіла загиблих під час окупації та боїв за місто [ Редагувати ]

В Ізюмі на Харківщині продовжують ідентифікувати тіла загиблих під час окупації та боїв за місто. Нагадаю, у вересні, після визволення, в Ізюмі знайшли масове поховання, звідки дістали 449 тіл. Нині до міста з обласного центру приїздить лабораторія, у якій родичі й досі здають зразки ДНК, сподіваючись знайти і перепоховати своїх рідних.

Втім особи 65-ти загиблих поки що встановити неможливо. Родичів або немає, або виїхали за кордон. Із людьми, які шукають своїх рідних і згадують про те, що пережили під час авіабомбардувань, поспілкувалася Світлана Шекера.

Біля ізюмської поліклініки криміналісти Нацполіції привезли мобільну ДНК лабораторію. Така в Україні одна, її надали іноземні партнери.

Ну це сама лабораторія Енді. Сюда загружається чіп-картрідж із зразками людини, безпосередньо в цей отвір, і всьо, проводиться аналіз. 

Пані Тетяна принесла до криміналістів картуза свого колишнього чоловіка Сергія. Він зник, коли на початку березня 2022-го вийшов з дому. І більше його ніхто не бачив.

Тетяна Коваленко, жителька Ізюма:

На той момент була така обстановка - вижить. Десь потрібно було переховуватися. Люди мерли, люди, як сказать, вбивали по одному. По дорозі лежали трупи. Літаки літали, снаряди скидували. Земля тремтіла. Стіни, криша ходуном ходила.

Тож на вулиці, думає Тетяна, її Сергій міг потрапити під обстріл і загинути.

Тетяна Коваленко, жителька Ізюма:

На початку березня, коли це все почалося, він проживав разом із матір'ю. Вийшов з дому та не повернувся. Вона з двома палочками обходила всіх, його друзів, всіх, з ким він товаришував. З ким він спілкувався, вона його так і не знайшла. 

Навіть якщо чоловік загинув, знайти було складно. Могили по всьому місту були безіменні.

Тетяна Коваленко, жителька Ізюма:

Трупи були вездє. Ховали людей тоже і у дворах, і стояли могили біля дороги. Закопували, щоб же ж смороду не було. Ось бачать труп, і закопують. І ти ідеш - хрести, хрести, могили, могили. Людей ховали у дворах. Як звідкіля я знаю, де його привалило, де він йшов. 

Старенька мати Сергія - померла. Єдиний син - виїхав за кордон. Тож тепер Тетяна сподівається на картузі знайдуть сліди ДНК чоловіка. І подібні історії в Ізюмі не поодинокі, кажуть слідчі.

Людмила Подбой, старший слідчий Слідчого управління ГУ НПУ в Харківській обл.:

Багато разів в нас було, коли в нас є особа, вона загинула, проте родичів немає. І особи, які або доглядали за нею,які хвилюються за своїх сусідів, вони брали там ті ж зубні щітки, розчіски, бритвенні станки, шапки, кепки, хустки, в яких вони ходили, чи ось якийсь такий матеріал і приносили нам. І по ним ми також проводимо молекулярно-генетичні експертизи.

А цей чоловік прийшов здавати ДНК, щоб знайти тіло своєї матері. Від російської навали він втратив усіх близьких - матір, батька і сестру.

Сергій Хвостик, житель Ізюма:

Мать дома 4 дня лежала. Мертвая. В больницу я ходил, а там русских полно раненых, кровью истекали. Мной никто не занимался. Приехала врач, сказала - ну хай у вас еще полежит, а потом мы приедем заберем. Я из дома вышел, они сами приехали забрали. Меня просто не взяли, просто не взяли. На кладбище показать. Говорю - где она похоронена, хочу узнать. Сказали - 317-я могилка. И всё.

Сергій розповідає, у холодному березні 22-го під час окупації старі люди в своїх квартирах гинули і від голоду, і холоду.

Жрать-то нечего было. Вообще нечего. Сухарей и тех не было.

Усі зібрані ДНК-матеріали криміналісти завантажують до лабораторної установки. 

Максим Шендрик, заступник начальника відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУ НПУ в Харківській обл.:

Загружається, 90 хвилин, і ми отримуємо результат. Проводиться порівняльний аналіз і якщо є співпадіння фрагментів тіла або рештків невстановленого трупу та безпосередньо особи живої, яка надала нам зразки, то ми можемо судити - це являються близькими родичами або віддаленими родичами, або взагалі не являються родичами. 

У криміналістів є вже ДНК-профілі усіх тіл, які були знайдені в ізюмському лісі. Тож їх треба лише порівняти із результатами ДНК-аналізу родичів. За допомогою нової лабораторії процес суттєво пришвидшився. Та 65 тіл - і досі лишаються невпізнаними.

Людмила Подбой, старша слідча Слідчого управління ГУ НПУ в Харківській обл.:

Наразі в нас вилучено 449 тіл з масового поховання і встановлено в нас 191 особа, з них 188 вже видано тіл. А 65 осіб в нас залишається взагалі без будь-яких даних відносно осіб. Головна проблема в тому, що люди спочатку зверталися, велика кількість людей, ми їх почали відпрацьовувати, все в нас проходило, зараз у нас велика кількість тіл залишається, де родичі не звертаються.

Не приходять, бо багато хто виїхав за кордон. Здати ДНК-аналіз можна і за кордоном. Міський голова Ізюма, каже вони мають орієнтовні цифри щодо загшиблих. Але до точної кількості та і причин - ще далеко. 

Володимир Мацокін, міський голова Ізюма:

Ми вважаємо, за нашими підрахунками, що в тій чи інший спосіб від військових дій від агресії загинуло приблизно 2000 ізюмчан. Треба все-таки ремарочку зробити, тому що ну, наприклад, такий такий момент, якщо людина хворіла, там хронічне захворювання. Або вона захворіла на діабет і не отримала ліків тут в окупації.

Нині Ізюм зруйнований на 80 відсотків. Інвестиції, навіть невеликі, ніхто в прифронтове місто, не робить. Адже, будь-якої миті може прилетіти. Прості ж ізюмчани кажуть, усе переживуть і все відбудують. Просять лиш одного - дати їм роботу.