Грузія відзначає День незалежності: як змін зазнає країна [ Редагувати ]
Грузія відзначає День незалежності. З 91-го було різне - і війни з росією, і втрата територій, було і грузинське диво, коли 15 років тому ми всі із захватом спостерігали за успішними демократичними перетвореннями в країні. Та нині влада Грузії, схоже, звернула з цього шляху. Як це сталося? І чи безповоротно? Далі в матеріалі Ольги Жидецької.
Грузія - це Європа. З такими плакатами, прапорами ЄС, США та України грузини вкотре виходять на велелюдні мітинги. Своє 33-річчя держава зустрічає протестами. Грузини обурені прагненням своєї влади зблизитися з росією, всупереч оголошеному проєвропейському курсу.
Софіо Гогохія, учасниця протестів:
Сьогодні ми вирішуємо наше майбутнє! Ось чому ми тут стоїмо! Ні, російському законові! Ні, російському режимові! Уже два століття росія є нашим ворогом, забирає наші території. Треба нарешті покінчити з цим!
Парламентська більшість, яку складає партія "Грузинська мрія", попри шалений опір суспільства, з другої спроби таки ухвалила аналогічний російському закон про обмеження іноземного впливу. Він, по суті, спрямований проти громадських організацій та незалежних медіа. У ЄС прямо вказали - це може поставити хрест на грузинській євроінтеграції.
Попри те, що наприкінці 2023 Брюссель надав Тбілісі статус офіційного кандидата на вступ до Євроспілки. Жителі країни обурені й продовжують демонстрації.
Хатія Деканоїдзе, депутатка від незалежної опозиції:
Сьогоднішні події в Грузії - це передовсім геополітичний вибір грузинського народу. Це означає, що ми воліємо бути частиною Європи й мати стратегічне партнерство зі США. Ми не хочемо бути затягнутими в російське болото!
Ще 15 років тому Грузія була взірцем демократичних перетворень у пострадянській країні. Після безкровної перемоги Революції троянд технократичний уряд тодішнього президента Михаїла Саакашвілі провів цілу низку успішних реформ. А п'ятиденна російсько-грузинська війна, через яку країна фактично втратила Південну Осетію та Абхазію, здавалося б, мала б стати надійним щепленням проти повернення до московської орбіти. Тож як так вийшло, що нині в Грузії фактично закріпилася проросійська влада?
Дімітрі Шашкін, член політради Єдиного національного руху Грузії:
путін зі своєю владою, наприкінці 2010-х років, зрозумів одну річ: усі ці демократичні інститути, які існують у світі, за наявності фінансування, наявності п'ятої колони, наявності бажання, можна використати задля своїх інтересів. Україна це проходила на власному досвіді, коли Янукович прийшов до влади.
У країні, де відбуваються реформи - завжди є невдоволені методами та зміною звичного способу життя. Через це, кажуть політологи, певні відкати назад - типова річ для молодих демократій. Окрім цього, захід тоді дотримувався політики замирення.
Гела Васадзе, політолог (Грузія):
Економічні відносини, бізнес-зв'язки були з росією. Це дуже подобалося Заходу. Але є нюанси. Коли економічні відносини, конкретні бізнес-кола, конкретні люди зав'язані на росію. Ми отримали ситуацію, коли після початку широкомасштабної війни в Україні з Росією робити бізнес стало дуже вигідно. А зараз, коли постав вибір, а вибір поставлено явно з москви, Бінзіна Іванішвілі, який є повновладним господарем Грузії, цей вибір зробив.
Але грузини впевнені: ситуація не безнадійна. Адже народ активно протестує. Демонстрації у Тбілісі збирають стотисячний натовп, і для 3,5 мільйонної країни це дуже й дуже багато. Загалом євроінтеграцію підтримує 80% населення.
На боці опозиції й президент. Також восени в Грузії парламентські вибори, які цілком можуть змінити й уряд. Однак усе залежить від того, чи зможуть опозиційні сили, жодна з яких навряд чи самотужки подолає проросійську грузинську мрію - порозумітися.
Дімітрі Шашкін, член політради Єдиного національного руху Грузії:
Ми, незважаючи на те, що у нас найбільше голосів і найбільша опозиційна партія в Грузії, ми пропонуємо абсолютну рівність усім опозиційним групам. Ми погоджуємося на будь-які умови від тих сил, які поділяють наші прозахідні переконання. Хочуть єдиним списком - ми готові йти єдиним списком. Хочуть технічний уряд - ми готові до технічного уряду. Бажають створювати різні центри - ми готові до різних центрів.
Багато залежатиме й від позиції заходу. Чи продовжать ЄС і США, які й самі зав'язли у передвиборчих клопотах, боротися за свій вплив на Південному Кавказі?
Гела Васадзе, політолог (Грузія):
Бо, за великим рахунком, на Заході можуть стенути плечима. Ну, гаразд, добре, нічого страшного. Грузія піде під росію. росія матиме більше проблем. Зрештою, це довгий процес, війна в Україні - довга, потихеньку, поступово росія слабшатиме, ну, і колись розвалиться. Ця логіка на Заході існує, і я не здивуюсь, якщо її буде застосовано, зокрема й у Грузії.
Та поки Грузія святкує день своєї Незалежності. Під час урочистостей президент Саломе Зурабішвілі закликала уряд зберегти курс на євроінтеграцію. І прямо сказала, що жовтневі вибори фактично стануть референдумом, коли грузини мають визначитися, з ким вони.
