росіяни зазнають втрат на полі бою: експерти Британії проаналізували причини [ Редагувати ]
Мертвих росіян на фронті більшає. І ця тенденція набирає темпу. Західні аналітики вражені великою кількістю втрат, яку толерує російська військова машина. Від початку року у середньому за добу військо окупантів втрачає вбитими та пораненими понад тисячу людей. Утім, тактику агресор не змінює. Як це оцінюють військові експерти у Великій Британії - розкаже наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Агресорка продовжує тактику так званих "м'ясних штурмів". Коли одну українську позицію штурмують хвиля за хвилею. Тобто щойно ЗСУ знешкоджують одну групу росіян, за нею одразу наступає інша. І на неї чекає така сама доля. І це неабияк дивує західних військових аналітиків. Адже таку зневагу до життів неможливо пояснити ані з чисто людського, ані з військово-тактичного погляду. Адже кожен втрачений боєць вимагає на своє місце нового рекрута. А це потребує грошей та часу на підготовку. Тож тут кремлю доводиться зрізати кути, кажуть військові аналітики.
Ед Арнольд, аналітик з питань міжнародної безпеки Інституту оборонних досліджень Великої Британії:
росіяни в доволі поганому становищі щодо тренування особового складу. Вони можуть знайти людей, можуть дати їм зброю, шоломи та інше, але вони не можуть об'єднати вояків у спрацьовані підрозділи, які б змогли відібрати значні території. Так, вони завойовують незначні клаптики, але це ті брутальні атаки, в яких за останні 6 тижнів вони втрачають вбитими та пораненими близько 1200 людей в день. Це батальйон у день. І вони досі наступають.
Шон Белл, військовий аналітик, віцемаршал авіації у відставці:
Ви пам'ятаєте торішню битву за Бахмут? Вона була особливо кривавою: 30 тисяч життів утрачено. У розпал боїв її називали "найкривавішою битвою з часів Другої світової". Тоді було 800-900 убитих на день. А зараз - понад тисячу. Це гірше, ніж у Бахмуті, і вони все одно не досягають значного прогресу.
Аналітики не прогнозують значних територіальних здобутків окупантів. Але й не передбачають послаблення їхнього тиску. Зараз армія агресорки користується затримкою постачань зброї для України з американського пакету допомоги. Чимало обіцяного ще досі в дорозі. Це те вікно можливостей, яке дає змогу просуватися росіянам, хоч і зі значними втратами. Адже в українців абсолютно інший підхід до збереження особового складу, пояснюють фахівці.
Ед Арнольд, аналітик з питань міжнародної безпеки Інституту оборонних досліджень Великої Британії:
З огляду на українську захисну доктрину та з політичного погляду - вони готові боронити землю, якщо можуть завдавати непропорційних втрат росіянам. Вони це роками робили в таких місцях як Бахмут та Авдіївка. А коли закінчилися боєприпаси - вони відійшли. Саме це дало можливість росіянам піти в наступ.
Шон Белл, військовий аналітик, віцемаршал авіації у відставці:
росія не досягає того прогресу, якого б хотіла, і це, напевно, страшенне розчарування для путіна. Адже він розуміє: щойно надійде західна зброя, росія відчує це на собі одразу. Саме тому вона намагається зробити все можливе, щоби просунутися за той час, який ще залишається у цього вікна можливостей - поки Україна не відповідає на повну силу. Тому вона б'є по українській енергетичній інфраструктурі, виробничих потужностях, аеропортах, по передовій.
За оцінкою британської розвідки, російські втрати протягом усього 2024 року - надзвичайно високі. Адже бої на виснаження армія окупантки веде на доволі широкому фронті. І користається своїм головним козирем - чисельністю. Здобутки на полі бою москві потрібні для сильнішої позиції на можливих мирних перемовинах з Києвом, кажуть аналітики. У британському міноборони прогнозують, що у наступні два місяці росія й далі зазнаватиме втрат на рівні тисячі бійців на день.
