На Рівненщині відкрили Музей шкільництва історичної Волині [ Редагувати ]
Шкільний клас 19 століття. Такий музей відкрили на Рівненщині. Там показали, якою була школа на Волині ще двісті років тому. Облаштували експозицію у старовинній хаті того ж віку. Проєкт реалізували на території етнопарку, який вже майже п'ять років функціонує у містечку Радивилів. Там можна побачити, як жили українці на Волині понад сотню років тому і більше. У що вбиралися, що їли, а відтепер ще й дізнатися, як вчилися. На першому історичному уроці побувала Сніжана Сидорук.
Ось ми знаходимося в класі. Це церковнопарафіяльний клас, ми зробили його копію.
Тут усе так, як було понад двісті років тому. І навіть різочки в кутку.
Ось ці парти, які ви бачите, ось це - це церковнопарафіяльні. Стіл - церковнопарафіяльний, умовно кажучи. Табурет - церковнопарафіяльний. Обрамлення дошки - церковнопарафіяльне. Приміщення, якщо ви бачите, воно з глиною, з усім. Ну, таке б мало бути церковнопарафіяльне. Вікна, двері, все таке інше.
Клас 19 століття облаштували у старовинній хаті. Їй також більше як двісті років. Ще до війни будівлю перевезли з Рівного до Радивилова на територію тутешнього етнопарку. Тут відреставрували, і тепер це Музей шкільництва Великої Волині. З одного боку - навчальний клас, а з іншого - кімната, де жив учитель.
У нього, як ви бачите, ліжко, шафа, йому грамоту дали за якісь там заслуги. Антоній - це єпископ Волинський і Житомирський.
У музеї зібрали освітні документи, підручники того часу та старовинні світлини. Загалом понад пів тисячі експонатів. Наразі відвідувачам показали лише сотню.
"Букварик южнорусский", 1861 року. Він виданий за сприяння Тараса Григоровича Шевченка.
Для того, щоби знайти усі ці артефакти, команді етнопарку знадобилося майже три роки. До проєкту залучали краєзнавців, науковців та педагогів. Кажуть, захопилися ідеєю, бо тема освіти від 18 століття до 30-х років 20-го на Волині не досліджена досі.
Володимир Дзьобак, голова громадської організації "Центр дослідження і відродження Волині":
Нам було цікаво дізнатися, а як же була побудована система освіти колись. Друге, що ми зараз хочемо, це вивчити методику викладання їхню. Ну, чим ці класні школи були і взагалі навчання, тому що при виході вони знали багато мов. Вони знали мертві мови - латину, старогрецьку або могли знати там по 2-3 мови європейських, тобто апріорі вони були залучені уже до європейської освіти.
Невдовзі тут планують проводити уроки-екскурси у минуле для всіх охочих. Щоби якомога більше українців дізналися, як навчалися їхні пращури.
Любов Романюк, начальниця управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації:
Я вважаю, що це прекрасне місце не лише для відкритих уроків, не лише для мешканців, для дітей Рівненської області, але це прекрасне місце взагалі для освітянських таких форумів. Можливо, і в основу покласти існування саме цього музею. Тому він буде наповнюватись, він буде змінюватися.
Проєкт вдалося реалізувати під час повномасштабної війни з росією. І це - символічно, кажуть посадовці.
Ігор Павленко, заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації:
Історія повинна досліджуватися. Про неї потрібно розповідати. Це те, що дозволяє нам бути свідомими, те, що дозволяє нам бути гордими. Це те, що дозволяє нам себе ідентифікувати.
Етнопарк у Радивилові функціонує вже майже п'ять років. За цей час він став однією з візитівок Рівненщини. Тут є відреставровані старовинні хати з усім тогочасним начинням, ткацькі верстати та автентичний одяг різних регіонів Волині. А відтепер ще і власний музей шкільництва.
