Травнева магнітна буря викликала глобальні зміни у структурі атмосфери [ Редагувати ]

Потужна магнітна буря, яка вразила Землю в середині травня 2024 року, не лише викликала полярні сяйва в тропіках і помірних широтах планети, а й призвела до глобальних змін у структурі її атмосфери. Такого висновку дійшли фізики з Технологічного університету Віргінії (VT).

"Посилення полярних сяйв супроводжувалося не лише спалахами світла у низьких широтах, а й посиленим прогріванням атмосфери біля полюсів Землі. Це призвело до того, що потоки повітря почали швидко рухатися з приполярних областей у бік екватора. Тепер нам потрібно зрозуміти, чи це було характерно лише для цієї травневої магнітної бурі, чи це відбувається за інших потужних геомагнітних обурень", - заявив доцент VT Скотт Інгленд.

Вчені зробили це відкриття при аналізі даних, зібраних під час травневої магнітної бурі за допомогою зонда GOLD, виведеного в космос у січні 2018 року для спостережень за кордоном між атмосферою та космосом під час геомагнітних бур та інших проявів "космічної погоди".

Використовуючи інструменти цього супутника, вчені простежили за тим, як змінювався склад та властивості термосфери Землі, верхнього прошарку її атмосфери, у проміжку між 9 та 14 травня.

Проведені за допомогою GOLD виміри показали, що початок магнітної бурі супроводжувався різким посиленням прогріву термосфери Землі на околицях її полюсів, куди легко проникають заряджені частинки навколоземного простору.

Їхні взаємодії з магнітними полями та іонами призвели до прогріву термосфери на кілька сотень градусів Кельвіна. При цьому в приполярних регіонах температури зросли на 1,4 тис. градусів Кельвіна на висоті 160 км від поверхні Землі.

Таке прогрівання, як зазначають вчені, призвело до перебудови атмосфери на глобальному рівні, до серйозних зрушень у співвідношенні часток атомів кисню та молекул азоту в термосфері, а також до появи гігантських потоків повітря та вихорів, які рухалися від полюсів у бік екватора Землі. Також вчені зафіксували аномалії у русі та взаємодіях частинок низьких енергій, які раніше не спостерігалися під час магнітних бур.

Наразі фізики не можуть сказати, чи ці аномалії є загальною рисою всіх потужних магнітних бур класу G5, оскільки до запуску зонда GOLD у них не було можливості вивчити вплив цих проявів "космічної погоди" на верхні шари атмосфери. Наступні спостереження за новими потужними геомагнітними бурями в рамках поточного циклу сонячної активності, як сподіваються вчені, дадуть точну відповідь на це питання.

Найпотужніша за останні два десятки років магнітна буря виникла на Землі 10 травня після серії з кількох спалахів класу Х та M на поверхні Сонця. Вночі 11 травня геомагнітна буря досягла рівня потужності G5, що стало першим таким випадком із серпня 2005 року.

Внаслідок цього спалахи північного сяйва були зафіксовані не тільки в помірних широтах, а й у тропічних регіонах Землі, а також буря викликала серйозні збої в роботі навігаційних та телекомунікаційних систем.