На пляжі Київщини провели спортивний фестиваль для цивільних та ветеранів [ Редагувати ]
Марш-кидок, гольф, стрільба з лука та заплив. Перший спортивний фестиваль для цивільних та ветеранів російсько-української війни відбувся на одному з пляжів Київщини. Місія заходу - повернути наших захисників до мирного життя після фронтових поранень. Подробиці - в сюжеті Валерії Глущенко.
Із запалом та силою духу розпочався перший ветеранський благодійний фестиваль. Він об'єднав цивільних і військовиків.
Учасники мають пропливти кілометр. І першим подолав цю дистанцію за двадцять п'ять хвилин ветеран війни за позивним "Черешня".
Клас, я в захваті. Добре проплив, але часом не задоволений. Бо кілометр я з кращим часом пропливав.
Євген родом із Мелітополя, тому й позивний відповідний - "Черешня". Коли росіяни окупували його місто, чоловік пішов добровольцем боронити країну.
Євген Федосеєнко "Черешня", ветеран війни:
Отримав осколкове поранення. Прилетів осколок в бік і зупинився одразу в боку. Нижче пупа буквально не відчував нічого... Та ще й повторно робили операцію. Бо я рано вскочив на ноги, і в Феофанії робили операцію, бо розсмоктало ту латку, що залатали ту дірку в хребті.
Третьою поборола дистанцію Наталія. Жінка теж військовичка. Плавання, розповідає, любила змалку.
Наталія Примачук, військова:
Думала, що і кола не зможу зробити, а проплила аж два. Я в захваті від організації. Хоч був і ранній підйом, але не було так жарко.
Мета змагань - повернути військових до цивільного життя після поранень та залучити їх до спорту.
Наталія Примачук, військова:
Коли ми приходимо навіть на ротацію в тил, нам дуже важко адаптуватись та повернутись до нормального життя. А особливо, коли є люди з пораненнями та з каліцтвами, то це ще важче.
Усі спортивні змагання адаптовані для учасників з інвалідністю.
Василь Левський, голова Всеукраїнської федерації петанку:
Рідний петанк - це ось цей металевий м'яч. А це кушон. Перекладається з французької як свинка, тобто ціль, до якої треба кинути в ціль. Той, хто кине найдалі - переміг. Петанк - це вид спорту для кожного. Бо є футбол, волейбол і т.д., але не всі можуть. А ось петанк, ви ж побачили під час змагання, що можуть грати всі.
Зранку намагаються подолати вже не перший десяток кілометрів і ветерани зі стрімкої ходи - марш-кидок. Напочатку планували пройти 35 кілометрів, але через спеку дочасно сходять з дистанції.
Вадим Свириденко, ветеран російсько-української війни, Уповноважений Президента України з питань реабілітації учасників бойових дій:
Мій перший марш-кидок був моєю головною ціллю. Бо я тоді вперше після поранення пробіг марафон та виграв дистанцію, і я зрозумів, що я знову бігаю та не втратив функціонал. А зараз я вже біжу та цим же показую хлопцям, що треба доєднуватись, і ви станете такими ж, як до початку війни.
Спорт - це різновид реабілітації емоційної та фізичної, наголошують реабілітологи.
Володимир Нечипорук, продюсер фестивалю:
Основна мета - це повернути ветеранів до активності та витягнути з 4 стін. Зрозуміло, що життя не буде таким, як було до травми. Але воно має бути трохи насиченішим. Ну і спорт, як комунікація рівний рівному, як найкраща психологічна реабілітація.
Під час спортивного фестивалю всі охочі могли долучитися до зборів на протез для бійця за позивним "Дальнобой".
Валерій Дич "Дальнобой", військовий:
Це напівспортивний протез для більш активного, щоб можна було бігати. В мене стопа хороша, але він лише для ходи. Для повсякденного життя. А я хочу вернутись, а для цього мені треба хоча б метрів 500 пробігти. Так, я буду не такий активний, але я все одно повернусь, в мене син там служить, йому лише 23 роки. Та і не тільки син. Я на Харківщині бачив, як хлопчики по 19 років в Нацгвардії... Вони ще світу не бачили. А я все одно прожив, понад 50 років. Я вважаю, що мені більш треба, ніж їм.
Грошовий збір триває, кожен може долучитись до допомоги. Воїну на протез потрібні чотириста п'ятдесят тисяч гривень. Не будьте байдужими та долучайтесь до збору. Реквізити є на наших сторінках у соціальних мережах "Подробиць".
