У Дніпрі нейрохірурги врятували життя бійцю з Сумщини [ Редагувати ]
Коли ворог залишає без шансів на життя, українські медики роблять неможливе. З головного мозку 51-річного бійця з Сумщини нейрохірурги дістали уламок у майже 5 міліметрів. Той був усього за три міліметри від артерії. Надскладну операцію провели у Дніпрі. Олена Мендалюк продовжить.
Видаляємо великий уламок, уламок, який пробив основу черепа і увійшов в мозочок, під мікроскопом, є дуже великий ризик пошкодження судин.
Під мікроскопом, при десятикратному збільшенні судин нейрохірург Андрій Сірко намагається врятувати життя бійцю. На операційному столі Віктор. На Торецькому напрямку військовий дістав поранення - уламок, попередньо від міни вісімдесятого калібру, прошив бронежилет влучив у шию і пройшов до головного мозку.
У чому була складність? Ми розуміємо його локалізацію. Тому був високий ризик ушкодження судин головного мозку, перш за все хребтової артерії.
Більше трьох годин тривала операція. Пройшла успішно. Віктора вже виписали з реанімації і готують до евакуації.
Тут руками нейрохірургів зроблено все, щоб він не тільки вижив, а й добре спілкувався.
Чоловікові 51 рік, родом він із Сумщини. У 23-му його мобілізували. Спершу у Польщі пройшов навчАння - став кулеметником. Потім на фронт, останні місяці виборював незалежність на Донеччині. Боєць пригадує: в день поранення ворог штурмував їхні позиції.
Віктор - поранений військовослужбовець:
Відстрілювався кулеметом. По цій же причині, що вони мене засікли й кинули туди міномет. Крім мене, від цієї міни ще постраждало двоє.
Віктор з уламком в голові був при свідомості, пам'ятає кожну хвилину до першого пункту евакуації. Потім перша операція в Краматорську.
Віктор - поранений військовослужбовець:
Я до останнього часу, поки ще не робили операцію, тоді мені вже зробили наркоз і сказали, що прокинусь у Дніпропетровську.
Але перед тим, каже, добряче "насипали" окупантам.
Віктор - поранений військовослужбовець:
У цей день коли мене евакуювали, ми взяли одного полоненого, привезли із собою полоненого ще одного. Сам не росіянин, а з Казахстану, і також йому вже 50 років.
На Торецькому напрямку каже Віктор, немає спокійної хвилини, ворог б'є по українських позиціях артилерією, ракетами та КАБами. Штурми йдуть практично безперервно. Чоловік зізнається, серцем і думками з побратимами, а ще непокоїться за сина. Він теж військовослужбовець.
