Підтримує воїнів у найскладніші часи: історія капелана [ Редагувати ]
Бути поруч - такий девіз капеланів. Дотримуватися його завжди намагається й отець Віктор. Він служить капеланом у 141-й піхотній бригаді. Історією свого життя духівник поділився і з нашою знімальною групою. Про те, чому війна не відпускає бійців, що інколи важливіше за сотні порад, та звідки беруть сили самі капелани - далі в сюжеті.
Піхотинці 141-ї бригади згадують у молитві загиблого побратима Андрія. Панахиду служить військовий капелан - отець Віктор. З перших днів повномасштабної війни він поруч із воїнами. Підтримує захисників, коли допомога їм потрібна найбільше.
Отець Віктор, капелан військової 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Кожного бійця вислухати, дати якусь пораду, навіть пригорнути до себе, коли він у розпачі, і в нього є сльози, допомогти йому подолати от такі стресові бар'єри. Відвожу на реабілітаційний центр, це у мене, як своє особисте виявлення їх возити, тому що по дорозі так само з ними спілкуюся.
Служінню Богу отець Віктор віддав чверть свого життя. Каже: бути священником - сімейне покликання. Його батько та дідусь теж духівники. Знову одягнути піксель панотця змусила повномасштабна війна. До ТЦК пішов 24 лютого 2022. Раніше уже мав досвід військового капелана.
Отець Віктор, капелан військової 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Брав участь в АТО на Світлодарській дузі, звідти вже і почався мій капеланський такий шлях спілкування з військовими. Так само я зараз тут з хлопцями беру таку саму участь у захисті Батьківщини, виконую свій священний обов'язок як священник у духовному плані.
Отець Віктор розповідає: бійці звертаються не лише із релігійними питаннями. Дехто приходить за порадою, а декого потрібно просто вислухати й найголовніше почути.
Отець Віктор, капелан військової 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Коли тут на очах гинуть хлопці, і вони сприймають це дуже болісно, тому що це більше як рідний навіть брат, набагато більше, їм це дуже тяжко, вони звикли разом. Так, воно лишиться на все життя, хочемо ми того чи ні, війна нас затягнула дуже глибоко в себе.
Спілкуючись із захисниками, священник пропускає через себе їхній біль та хвилювання. Тож місія в капеланів - нелегка.
Отець Віктор, капелан військової 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Кожне служіння нелегке, яка б там не була у кожної людини служба, служба військового, служба священнослужителя, інша сфера діяльності, вона нелегка, воно з боку виглядає, що дуже легко.
На війні, каже отець Віктор, доводилося бачити й зневіру, і як людина поверталася до Бога. Відновлювати власні духовні орієнтири чоловікові допомагає позитивний настрій. За будь-яких обставин не втрачає оптимізму.
Отець Віктор, капелан військової 141-ї окремої піхотної бригади ЗСУ:
Я завжди посміхаюсь, я - такий, таким мене створив Бог, напевно, мене це і рятує.
Ділитися своїми силами та усмішкою отець Віктор намагається і з іншими. А ще завжди дотримується гасла військових капеланів бути поруч із воїнами.
