Битва за Арктику: чи може Трамп загарбати Гренландію [ Редагувати ]
Битва за Арктику. Бажання нового американського президента купити чи навіть захопити силою Гренландію викликало численні дискусії. Економісти підраховують вартість найбільшого острова у світі, військові аналітики оцінюють збройні потужності зацікавлених країн.
Чи справді Трамп збирається відправити армію у Гренландію й чому за його словами пристально стежать росія і Китай - розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
#гренландія #трамп #чернецька
Гренландія далеко не пересічний острів у Арктиці. Її цінність давно усвідомили не лише в США, але й в росії та Китаї. Саме тому в останні десятиліття і москва, і Пекін нарощують свою торгівлю, а також військову присутність в Арктиці. Штати вже мають військову базу в Гренландії для протиракетної оборони й космічного спостереження.
Насамперед для відстеження балістичних ракет, запущених з росії, Китаю чи Північної Кореї. Але контроль над всім островом дав би стратегічну перевагу. Дозволив би контролювати усі загрози з неба та з моря. Через Гренландію пролягає найкоротший маршрут від москви до Вашингтона.
Зараз рф має значно потужнішу військову присутність в Арктиці, ніж Сполучені Штати. Китай теж активно вкладає в регіон, хоча і не є арктичною державою. І разом з росією періодично проводить військові навчання в Арктиці. Саме цим двом країнам і адресував заяву Трамп щодо Гренландії, кажуть аналітики. Мовляв, він точно не має наміру окуповувати острів.
Джозеф Стернберг, експерт з питань політики та економіки:
Такі противники як Китай, росія чи навіть Іран, сприймають світ як зони впливу. І, приміром, Китай дуже чутливий до втручання в те, що вважає своєю сферою впливу в Індо-тихоокеанському регіоні. росія з путіним теж вважають, що то їхня історична сфера впливу. Тому це своєрідне попередження від Трампа для росії та Китаю: якщо вони не змінять своє ставлення і не почнуть дивитися на світ більш глобально, то США почнуть захищати свою сферу впливу і свої національні інтереси більш прискіпливо і перестануть закривати очі на їхню діяльність в регіоні.
Це не вперше США пропонує купити чужоземну територію. Серед найяскравіших покупок - Аляска, Луїзіана та Віргінські острови. Після Другої світової Вашингтон пропонував 100 мільйонів доларів за Гренландію. Нині ж вартість крижаного острова більша за мільйон мільйонів. Аналітики кажуть про щонайменше півтора трильйона доларів. Бо Гренландія цінна не лише стратегічно або геополітично, але й економічно. Танення льоду відкриє нові водні маршрути та полегшить видобуток природних ресурсів острова. Його надра багаті дорогоцінним камінням, металами й мінералами. Теоретично Вашингтон може собі дозволити купівлю Гренландії. Але ні самі острів’яни, ні Данія, у складі якої Гренландія, на це не погоджуються.
Марк Монтгомері, старший директор Фундації захисту демократій (США):
Це такий спосіб Трампа сказати Данії: ви недостатньо витрачаєте на оборону і вже точно недостатньо витрачаєте на Гренландію. Адже острів можна використовувати як такий собі центр для протидії росії. Тобто це він так тисне. Але Трамп йде далі й починає тролінг. Хоча всі розуміють, що у нього не було б жодних повноважень проводити військові операції проти союзниці по НАТО.
Західний світ не сприйняв серйозно заяви Трампа щодо вторгнення до Гренландії. Все-таки політик відомий своєю ексцентричністю. Інакше чим би він відрізнявся від путіна, який хоче загарбати Україну, чи Сі Цзіньпіна, який сподівається окупувати Тайвань.
Ларс Локке Рассмусен, міністр закордонних справ Данії:
Я впевнений, що й Україна, і практично всі країни світу стануть на захист системи порядку, заснованої на міжнародних правилах, де нації мають право на власні території. Сказавши це, я не хочу вступати в суперечку з Трампом, я був прем'єр-міністром, коли він був президентом, і у нього є певний спосіб формулювання запитів. Зараз ми вступаємо у більш детальний діалог з обраним президентом, щоб забезпечити цілком зрозумілі американські інтереси.
Аналітики описують Данію однією із найближчих союзниць США у Євросоюзі. Тому впевнені, що усі розбіжності між країнами вдасться залагодити полюбовно. Тим паче, що Копенгаген вже пообіцяв збільшити витрати на оборону Гренландії та піти назустріч потребам нового американського президента.