Нові схеми шахрайства в інтернеті: як не стати жертвою злочинів [ Редагувати ]

Крадіжка ваших персональних даних, інтернет-жебрацтво, шахрайство з банківськими картками, фіктивні інтернет-магазини та пропозиції швидкого заробітку - це не повний перелік кіберзагроз, з якими щоденно стикаються користувачі в мережі. За даними одного із застосунків для дзвінків і обміну повідомленнями - Viber, за минулий рік майже 60% українців стикнулися з пройдисвітами. Тож, як убезпечитися та чи можливо знайти злодія в інтернеті - наш наступний матеріал саме про це.

Наталія Пройчева, жителька Києва:

Я дізналася про це о 6 ранку від дзвінків, які розривали мій телефон - знайомі дзвонили, підписники питали, що сталося із моєю мамою. Головний допис був присвячений тому, що постраждала моя мама, вона вже при смерті, але є шанс її врятувати, тому ось номер карти.

Наталія показує нам публікації, які на її персональній сторінці в соцмережі створили шахраї. Акаунт жінки в Інстаграмі зламали, а вже згодом там з'явився фейковий збір коштів.

Наталія Пройчева, жителька Києва:

Було прописано, що не вистачає просто повної суми, є часткова, тому прошу в борг, моя сім’я в змозі повернути, тобто вони підстрахувалися з усіх сторін, просили кошти, але при тому гарантували, що я поверну. Мало того, що був допис, вони ще в сторіз опублікували і кожному моєму підписнику розіслали в особисті повідомлення.

Наталія одразу почала шукати способи зупинити пройдисвітів.

Наталія Пройчева, жителька Києва:

Перше, що спало на думку, це виявити, якого банку ця карта, вдалося. Є додатки, де можна перевірити. Потім я подзвонила до контакт-центру Ощадбанку, звернулась і сказала, будь ласка, заблокуйте шахраїв, але вони сказали, що по вашому дзвінку ми того зробити не можемо, зверніться в поліцію і кіберполіцію, так я дізналась, що є кіберполіція.

Наталія написала заяву в поліцію, картку злодіїв врешті вдалося заблокувати. Проте за цей час підписники жінки вже встигли надіслати на шахрайський рахунок чималу суму.

Наталія Пройчева, жителька Києва:

Три людини встигли по 10 тис. перерахувати. Це мінімум, тому що мені надіслали квитанції і ті, хто відправляв і триста гривень, і 500, і тисячу. Загальна сума, яку я нарахувала, це більше 50 тис. гривень.

У кіберполіції кажуть: фішингові атаки - зараз найбільш розповсюджений вид інтернет-злочинів в Україні. Розплутувати такі справи непросто, але можливо. Отже, якщо з вами трапився схожий інцидент, не слід нехтувати зверненням до правоохоронних органів.

Євгеній Дороганов, заступник начальника відділу протидії злочинам у сфері комп'ютерних систем Департаменту Кіберполіції:

Кожне нове звернення - це нова частинка інформації, яка стає базою для проведення інших слідчих і оперативних дій, які надалі надають нам можливість надати ту чи іншу доказову базу, яка надалі стає основою для вироку суду.

Інтернет-фахівці кажуть: кібератак в Україні з початком повномасштабного вторгнення побільшало.

Юрій Котляров, співголова Підкомітету з кібербезпеки Комітету з безпеки Європейської Бізнес Асоціації:

Наскільки я пам’ятаю, у тисячі разів за кількістю атак відрізняється Україна і, наприклад, Німеччина. В тисячі разів в цей час, оскільки ми дійсно в агресивному кіберсередовищі.

На Миколаївщині інтернет-аферисти підготували та надсилали підприємцям електронні листи нібито за підписом начальника обласної військової адміністрації. І наполегливо вимагали надати благодійну грошову допомогу. Правоохоронцям вдалося викрити крутіїв.

Восени на прохання знайомої, яка вийшла зі мною на зв'язок, я активував 7-8 карток, з яких надалі, як я не знав, вчинялися шахрайські дії.

Євгеній Дороганов, заступник начальника відділу протидії злочинам у сфері компʼютерних систем Департаменту Кіберполіції:

Звертаємо увагу, що збори коштів зазвичай не здійснюються посадовими особами за допомогою месенджерів за допомогою прямої розсилки до користувачів. Злочинна діяльність осіб є частково припиненою, мається на увазі тих осіб, які в Україні. Встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до цієї схеми.

Щоб відбивати атаки кібершахраїв, зокрема, з країни-агресора, у Верховній Раді вже зареєстрували відповідний законопроєкт.

Олександр Федієнко, голова підкомітету з кібербезпеки Комітету ВРУ з питань національної безпеки:

Ми кажемо про 11290. Це законопроєкт, орієнтований на покращення кібербезпеки, формування кіберзахисту, об’єкти критичної інфраструктури та державні інформаційні ресурси. Один з небагатьох законопроєктів, який практично буде змінювати філософію формування безпеки в нашій країні. І ми кажемо про державні інституції, об’єкти критичної інфраструктури.

Щоби вберегти кошти та персональну інформацію - фахівці радять дотримуватися простих правил кібергігієни. Почати слід з перевірки програмного забезпечення на власних гаджетах.

Антон Табур, провідний консультант практики "Оборона і розмінування" консалтингової агенції:

Ми для себе відкрили таку річ, що певна частина населення користується російськими антивірусами, які скачані якусь кількість років тому, яка може нести загрози різного характеру. Ми ж розуміємо, країна в стані війни, це може бути як загрози хакерські для комп'ютера, це можуть бути як загрози для інформації.

Наступний крок - самостійно подбати про захист.

Правила захисту від кіберзагроз:

• встановлення двофакторної автентифікації;
• перевірка джерела в пошуковій стрічці;
• уточнення інформації у перших каналів зв’язку.

Євгеній Дороганов, заступник начальника відділу протидії злочинам у сфері комп'ютерних систем департаменту Кіберполіції НПУ:

Це встановлення двофакторної аутентифікації, якщо ми говоримо про соцмережі та акаунти в месенджерах. Це перевірка певних доменних імен, якщо людина заходить на сайт, який викликає в нього певну недовіру. Завжди є можливість перевірити ресурс, просто забивши його в пошукову сторінку і подивившись його репутацію. Якщо ми говоримо про пересилку коштів на прохання ваших знайомих, близьких, які направляють повідомлення прохання про надання такої інформації, необхідно встановити по перших каналах зв’язку зв’язок з такими особами та запитати, чи дійсно саме вони направляють такі повідомлення і просять надати таку інформацію та перекинути кошти.

Якщо ж вас телефоном просять надати фінансову допомогу - варто у переписці поставити питання, відповіді на які можете знати тільки ви та ваш співрозмовник.

Наталія Пройчева, жителька Києва:

Мені сподобалась реакція деяких підписників: їм же в особисті написали допоможіть, немає на кого розраховувати, вони написали: Наталя, розкажи, як ми з тобою познайомились? І це писали люди, які мене мало знають, але розум увімкнули і їм на це нічого не відповіли, і вони зрозуміли таким чином, що це шахрайські дії.

Не втрачати пильність та обережно ставитися до будь-якої інформації в мережі - перше правило кіберсамозахисту, що допоможе убезпечити персональні дані та зберегти гроші.