Франція пропонує розмістити в Німеччині свої винищувачі з ядерною зброєю [ Редагувати ]
Франція готова розмістити свої ядерні сили стримування в Німеччині - це сигнал не лише росії, а й Сполученим Штатам. Поки Європа готується до можливого виходу США з архітектури безпеки континенту, експерти підрахували, скільки часу та ресурсів знадобиться для створення оборонної системи.
Франція готова використати свій ядерний арсенал для захисту Європи. Медіа повідомляють, що французькі винищувачі з ядерною зброєю можуть розгорнути в Німеччині. Це стане відповіддю на ймовірний вихід американських сил із регіону. Джерела у французькому уряді зазначають, таке б було неоднозначною оповісткою для російського диктатора:
Розмістити кілька французьких ядерних винищувачів у Німеччині - не має бути складно. Але це стало б потужним сигналом.
Цю ініціативу підтримує Фрідріх Мерц, новообраний канцлер Німеччини. Він закликав Велику Британію та Францію взяти відповідальність за ядерну оборону Європи. Дипломати в Берліні вважають, що це може створити своєрідний тиск і на Лондон.
Фрідріх Мерц, лідер ХДС:
Я все ще сподіваюся, ми зможемо переконати американців у тому, що мати й надалі хороші трансатлантичні відносини - це наш взаємний інтерес. Але, як завжди, доведеться також зіткнутися і з найгіршим сценарієм. Якщо переважатимуть ті, хто робить не лише "Америка передовсім", а майже "Америка сама" своїм гаслом, тоді це буде важко. Але я все ще сподіваюся, що у нас вийде зберегти трансатлантичні відносини.
Однак запит на розміщення ядерних сил навряд чи буде офіційно зроблено, допоки США не виведуть свої ядерні сили з Німеччини. Наразі Вашингтон утримує щонайменше 100 ядерних боєзарядів, значна частина з яких розміщена на американській військовій базі в Німеччині. Але чи достатньо лише ядерного стримування? Аналітики попереджають: навіть із французькими ядерними силами Європа не готова до самостійної оборони належним чином.
Гунтрам Вольф, професор, старший науковий співробітник Кільського інституту світової економіки:
Навіть якщо масштаб для початку потужний: в економічному плані з цим можна впоратися з урахуванням економічної потужності ЄС, а додаткові витрати становлять лише близько півтора відсотка валового внутрішнього продукту ЄС. Це набагато менше, ніж потрібно було мобілізувати для подолання кризи, наприклад, під час пандемії ковіду.
Дослідження аналітичних центрів свідчать: Європі знадобиться близько 10 років, аби компенсувати вихід США з її оборонної системи. Найбільші проблеми - розвідка, координація військ і далекобійні удари.
Найгострішою залишається залежність від американських військових супутників. Зараз у США 246 сателітів для розвідки, а в європейських країнах НАТО - лише 49. Для створення власної системи піде щонайменше 5-10 років.
Окреме питання - далекобійні удари. Європа працює над програмою ELSA, створення ракет із дальністю понад 1000 км. Але аналітики вважають, що перші результати можна очікувати не раніше ніж через 3-5 років.
Та головна проблема - це керування військами. Від 1951 року командування НАТО у Європі очолювали американські генерали. Без них Європі потрібно щонайменше 3-5 років, аби створити власну ефективну командну структуру.
Гунтрам Вольф, професор, старший науковий співробітник Кільського інституту світової економіки:
росія може сформувати достатню військову силу, щоби напасти на країни ЄС у найближчі три-десять років. Ми повинні класифікувати це як реальну небезпеку. Це ще одна причина, чому в інтересах Європи не допустити перемоги росії в Україні, яка може додатково розпалити агресію рф.
Європа стоїть перед вибором: або значно пришвидшити процес створення власної системи безпеки, або шукати нові форми співпраці з союзниками. Європі без США буде нелегко, оскільки знадобиться чимало часу та ресурсів для повної незалежності Старого Світу від Сполучених Штатів.
