Журналісти NYT дізнались, хто підпалив магазин IKEA в Литві [ Редагувати ]
Фото: Сайт IKEA в Литві
До підпалу магазину IKEA у Вільнюсі, організованого за завданням російських спецслужб, причетний 17-річний громадянин України з Херсона, який перебував у статусі біженця. Його звинувачують у скоєнні терористичного акту.
Про це повідомляє The New York Times.
За інформацією слідства, хлопця на ім’я Даніїл Бардадим завербували російські спецслужби під час його перебування у Варшаві. Йому пообіцяли автомобіль BMW і грошову винагороду в розмірі приблизно 11 тисяч доларів в обмін на виконання завдання — підпал.
Інструкції Бардадим отримував через месенджер Telegram від користувача під псевдонімом Warrior2Alpha, а також через китайську платформу Zengi, яку використовували для комунікації агенти спецслужб.
У квітні минулого року підліток перетнув кордон із Литвою та почав шукати потенційні цілі. Він побував у магазинах IKEA у містах Шяуляй і Вільнюс. Зрештою об'єктом атаки став саме торговельний центр у литовській столиці.
Повернувшись до Литви в травні, 8 числа він розмістив запальний пристрій у секції постільної білизни магазину. Вибух пролунав вранці 9 травня — у день, коли в Росії відзначають День Перемоги.
За словами радника з національної безпеки Литви Марюса Цеснулявічюса, дата підпалу була вибрана невипадково: для Росії 9 травня — символічна дата, а всіх, хто підтримує Україну, вона асоціює з нацистами.
Після інциденту Бардадим намагався втекти до Латвії, але був затриманий правоохоронцями. У нього виявили ще кілька саморобних запалювальних пристроїв, які, за версією слідства, мали бути використані для підпалу об’єкта в Ризі.
Його спільника — також українця — затримали у Польщі. Сам Бардадим, за даними слідства, діяв не з ідеологічних мотивів, а через бажання швидко заробити. Генеральний прокурор Литви Артурас Урбеліс зазначив, що йдеться про молодих людей із важкими життєвими обставинами, які потрапили під вплив спецслужб через брак досвіду та нестабільне матеріальне становище, спричинене війною.
Прокуратура Литви відкидає версію про те, що Бардадим мав проросійські погляди.
