Шеврони, що рятують: в Івано-Франківську відбувся ярмарок ветеранського бізнесу [ Редагувати ]
Ярмарок ветеранського бізнесу відбувся в Івано-Франківську. Майже двадцять підприємців з усієї України, серед яких колишні військовики, та члени їхніх сімей продавали унікальні товари та послуги, а ще ділилися досвідом.
Як ярмарок допомагає у розвитку ветеранського бізнесу? Дивіться далі.
Саме ходове у нас шкарпетки "стули писок", "і смішно і грішно", "іди до біса". Це у нас розходиться як гарячі пиріжки.
Шкарпетки, солодощі, сувеніри та настільні ігри продає Людмила у своїй крамниці яскравих подарунків. Жінка - вдова бійця 111-ї бригади територіальної оборони Андрія Небора. Він загинув на Луганщині три роки тому. Власна справа - то була їхня спільна мрія.
Людмила Небор, удова військового:
Він мене підтримував, але завжди, Людка, почекай трішки, бо там ковід, то ще щось, завжди є якісь нюанси. Чекала я чекала, і коли він загинув, то треба було якось себе переключати, я розуміла, що чекати вже нема коли.
Спочатку придбала невеличку крамницю. У ній була і за продавчиню, і за мерчендайзера. Згодом найняла працівницю. Згадує: чоловік мав гарне почуття гумору. Тепер вона дарує людям приємний настрій.
Людмила Небор, удова військового:
Ми завжди були веселі люди із чоловіком. В компанії ми любили різні радощі. І бізнес в мене яскравих подарунків, у нас приколи. От, наприклад, взяти лупиздрики. Всі знають що таке лупиздрики? Поняття не маєте, а це насіння соняшникове.
У таких заходах підприємиця бере участь не вперше. І бачить від них неабияку користь.
Людмила Небор, удова військового:
Це вже третій ярмарок, де я беру участь. Це безкоштовна реклама.
Не пропускає нагоди покрамарювати і Марія. Минулого тижня лише повернулася з Луцька.
Марія Гльоза, дружина ветерана російсько-української війни:
Зараз такі ярмарки дають підтримку ветеранам, ветеранським бізнесам, тому що коли ветеран приходить з війни - він має чимось займатися, десь себе реалізовувати, і вони відкривають власну справу і для того, щоб психологічно реабілітувати себе.
Чоловік Марії - прикордонник. На війні був важко поранений, потрапив у полон. На Прикарпаття подружжя переїхало у 22-му із Маріуполя. Там мали майстерню з виготовлення дерев'яних сувенірів. Але все знищили окупанти. В Івано-Франківську вирішили поновити справу. За грант в майже мільйон гривень закупили деревообробні верстати й вишивальну машину. Майже пів року вона стояла без руху.
Марія Гльоза, дружина ветерана російсько-української війни:
Потім якось із часом робили для чоловіка шеврони, для його побратимів, для знайомих. Потім знайомі давали знайомим, і воно якось так розросталося, і вже одна машинка не встигала робити всі замовлення, ми навіть чергували: хтось вночі сидів, бо вона деякі шеврони може до пів години робити.
Після демобілізації допомагає і чоловік. Торік подалися на ще один грант для розширення виробництва. Виготовляють і офіційні шеврони, і сувенірні.
Марія Гльоза, дружина ветерана російсько-української війни:
Багато хлопців дарують один одному шеврони, хтось на згадку, якусь фразу вишивають, яка до цієї людини відноситься.
Всеукраїнський ярмарок ветеранського бізнесу у Франківську проводять вперше. Серед учасників не лише місцеві підприємці, а й з інших областей.
Роман Кіцул, представник Першого добровольчого шпиталю "Брас" та ветеранського простору:
Для самих учасників це можливість показати себе, більшою мірою соціалізуватися, взагалі це певною мірою захід соціально-психологічної реабілітації, тому що учасники тут спілкуються один з одним.
- А скільки у вас ця "Свята вечеря"? - Так, це "Тайна вечеря", тисячу гривень. І в такому розмірі.
До цієї ятки чи не найбільша зацікавленість серед покупців. Тут продаються ікони.
Андрій Бень, учасник ярмарки зі Львова:
Ми робимо ікони на дереві під старовину, часто беремо старі меблі й шафи, яким майже сто років, але вже нікому не потрібні, розбираємо їх на дошки й робимо із них ікони.
Андрій ветеран. У лавах 116-ї бригади воював на найгарячіших напрямках. Був двічі поранений. Торік демобілізувався. Образи почали робити разом зі своєю тоді ще дівчиною, а нині дружиною - у 2014 після Революції гідності.
Андрій Бень, учасник ярмарка зі Львова:
Ми з дружиною почали займатися волонтерською діяльністю і подумали, що хлопцям та на передовій, окрім бронежилетів, потрібний і духовний захист. Так виникла ідея створити ікони й передати хлопцям.
Подружжя створило перші дві сотні ікон невеличкого формату і передали бійцям. А далі посипалися замовлення від друзів і знайомих. Нині у пари власна майстерня у Львові.
Андрій Бень, учасник ярмарка зі Львова:
Я займаюся менш творчими, більш технічними речами. Там підготовка деревини, озолочення, а дружина художні речі закриває.
Андрій бере участь у ярмарках і у Львові, і по всій Україні. Це допомагає не лише просувати бізнес, а й адаптовуватися до цивільного життя.
Андрій Бень, учасник ярмарка зі Львова:
Це своєрідна така реабілітація, бо від війни важко відійти, розуміючи, що вона не закінчилася, а щоб переключитися - спілкування дуже сильно допомагає.
Аби популяризувати такий напрямок, в області планують видати брошуру-довідник з описом та контактами ветеранського бізнесу в регіоні.
