Жители хутора Муривка борются за выживание [ Редагувати ]

Мешканці віддалених сіл у ці снігопади взагалі практично відрізані від світу. Їм тижнями не привозять хліб, а грітися доводиться в одній кімнаті із свійськими тваринами, щоб не замерзли. Яке воно життя з морозу розкажуть наші кореспонденти.

Вікна закриті плівкою, у рамах - повно вати. Розгледіти що небуть - нереально. Зате не холодно. Так в селі Мурівка утеплюються.

На термометр дід Сергій поглядає зрідка. Роботи багато. Вона і рятує Сергія Івановича від морозу. То худобу треба нагодувати, то по дрова сходити.

На хуторі Мурівка, що на Чернігівщині, залишилося всього дев'ятеро людей. Тут кожен день - боротьба за виживання.

Марія Зекіна, мешканка села Мурівка:

- Сухарики сушим. Як хліба не має. Мочим, і сухарики їмо.

Хліб сюди не привозять уже 2 тижні - усі дороги замело. А тут ще й мороз козенята народилися. На вулицю не винесеш - замерзнуть, каже Марія Федорівна. Доводиться тулитися в одній кімнатці.

Марія Зекіна, мешканка села Мурівка:

- У теплу воду ставимо другу мисочку, кормити нада, а туди наливаю молочко.

Тричі на день господиня годує одинадцятьох козенят та чотирьох котів. А у хліві ще й дорослі кози, кури і кролі. Як не утеплювали, бідкається жінка, а вуханів не вберегли.

Марія Зекіна, мешканка села Мурівка:

- Сім вродилося. Не знала. Позамерзали. Один лишився. Маленький.

Єдиний зв'язок зі світом - телефон. Можна подзвонити дітям, а ті вже викличуть швидку, якщо треба. Ось тільки чи добереться вона з райцентру через ці кучугури - невідомо.

Євгенія Федічкіна, Руслан Ярмолюк, Новини, Телеканал "Інтер".