Десяток сел на Прикарпатье отрезаны от мира из-за аварийных мостов [ Редагувати ]

Щодня ризикують життям мешканці десятка сіл Калуського району Івано-Франківської області. Щоб дістатися найближчої школи чи аптеки, люди змушені їздити по аварійних мостах, що от-от заваляться. Або ж обходити пішки по кілька кілометрів.

Переправи, які з'єднують села із цивілізацією, зруйнувала повінь ще п'ять років тому. Проте їх і досі не відремонтували. Репортаж Ольги Вихованської.

Ліворуч - недобудований міст. Праворуч - аварійний. Він з'єднує Івано-Франківську область із Львівською. Переправа розвалюється на очах. Кілька років тому по мосту заборонили їздити вантажівкам. А маршрутки для безпеки людей мають проїжджати його без пасажирів. Однак правила ніхто не виконує. Руслан щодня возить хліб у села. Завжди через аварійний міст. Бо не має вибору.

Руслан Слободян, водій:

- Взагалі дурдом. Це ще якщо кусочок відпаде, то проїзду не буде повністю.

В другому кінці села - ще один міст. Але недобудований. Звели тільки половину та й покинули, бо закінчилися гроші.

- Шкода отої праці, яку тут вклали люди з вересня по грудень місяць. В дві зміни працювали. Не закінчили, бо не стало грошей, кажуть.

Селянам цим мостом доводиться ходити щодня. На іншому березі - школа, аптека і цвинтар.

Ольга Колцун, жителька села Мошківці:

- Похорони. Ото є найстрашніше. Людину треба похоронити. Тримати не будуть. І кругом обвозити, і сюда нема як. А швидку - то мови нема.

На добудову нового моста треба 20 мільйонів гривень. Але в Автодору цього року грошей на такі проекти немає. Ледь вистачає на ремонт доріг.

Григорій Нагонюк, заступник начальника Служби автомобільних доріг в області:

- Зараз задача - залатати ямки, забезпечити рух транспорту для того, щоб нормально можна було проїжджати учасникам дорожнього руху.

А довгобуди в області поступово руйнуються. І потрапляють у поле зору мисливців за металом. Вони приходять уночі й вирізають залізну арматуру.

Ольга Вихованська, Зіновій Афтанас, Новини, ТК "Інтер", Івано-Франківська область