В Буэнос-Айресе набрали балетную труппу танцоров-аматоров "из народа" [ Редагувати ]

У Буенос-Айресі дебютувала унікальна балетна трупа. Її учасники не закінчували елітних хореографічних закладів. Утім це не завадило їм стати частиною національного балету, і збирати справжні аншлаги. Деталі - у нашому сюжеті.

Тут усе, як у справжньому театрі балету: виснажливі години тренувань, ретельний підбір костюмів, хвилювання перед виступом. Єдине, що вирізняє цю трупу - її учасники. Всі вони - аматори з різних верств населення з найвіддаленіших куточків Аргентини. Їх зібрав Іньякі Урлезага - колишній учасник Британського королівського балету.

Іньякі Урлезага, директор "Балету за інтеграцію":

- У країнах Європи є національні балети, а ще - регіональні. Їх зазвичай підтримує уряд. У нас, в Аргентині, ніколи не було нічого національного.

Мета проекту шляхетна - стимулювати соціальну інтеграцію. Тридцятивосьмирічний Урлезага особисто їздив найбіднішими регіонами, щоб відшукати таланти.

Софія Усін, балерина:

- Мені був потрібен цей поштовх. Я відчула, що Іньякі шукав саме мене і привів у цей проект. Я завжди мріяла стати професійною танцівницею, але в місті Сан-Хуан це неможливо. Танці були для мене звичайним хобі.

Таких, як Софія, виявилося чимало. Щоб відібрати найкращих з-поміж півтори тисячі танцюристів, влаштували аж 32 прослуховування. Та визначенням переможців талант-шоу не закінчилося, тим більше, що отримало підтримку в уряді.

Іньякі Урлезага, директор "Балету за інтеграцію":

- Найприємніше у цьому проекті те, що якщо ми будемо піклуватися про нього, вдосконалювати й підтримувати, це дасть тривалий ефект у сфері культури. І не важливо, хто буде міністром соціального розвитку чи директором цього проекту.

Кілька днів тому в "Балету за інтеграцію" був дебют на великій сцені. У столичному театрі "Колізей" артисти дали перші концерти. Черги біля входу та аншлаг у залі довели: мистецтво не знає бар'єрів, а надто - соціальних.

Ірина Іванова, телеканал "Інтер"