В Чернівцях міліція вважає безпідставною недовіру до переселенців [ Редагувати ]
Шукають прихистку переселенці з Донбасу і у Чернівцях. Та люди скаржаться: через упереджене ставлення містян - вони тижнями не можуть винайняти для себе оселю. Подробиці дивіться у нашому наступному матеріалі.
Наталя Бондаренко - переселенка з Макіївки - в'їжджає в орендовану квартиру. Житло в Чернівцях шукала два тижні.
"Дівчинка-волонтер, спасибі їй величезне, вона взяла мене до себе додому - в Шипинці селище. Там ми жили у неї і потихеньку шукали квартиру. Було складно знайти квартиру, тому що ціна висока", - каже Наталя Бондаренко, переселенка з Донбасу
Знайти житло важко не лише через брак коштів. Уже кілька місяців чернівчани відмовляються селити вихідців з Донбасу, скаржаться волонтери.
"Різні речі кажуть. Є такі речі дуже неприємні, я не хочу навіть їх повторювати", - розповідає волонтер Катерина Пономарьова.
Ми вирішили з'ясувати - чи так це. Телефонуємо за оголошеннями про оренду. Власники квартир, щойно почувши про переселенців, закінчують розмову. Без жодних пояснень. Ріелтори ж кажуть: люди бояться східняків. Даремно - зазначають у міліції.
"Звернень з моменту конфлікту на Сході у нас відносно переселенців не було. Тобто, не було скоєно ніяких крадіжок, хуліганських дій", - запевняє заступник начальника управління кримінального розшуку УМВС України в Чернівецькій області Микола Лазорко.
Як бути тим, хто, тікаючи від війни, залишивши рідні домівки, тепер не може знайти прихистку в інших містах? На це запитання в мерії Чернівців лише розводять руками. Вільних приміщень у Чернівцях, де можна було б облаштувати житло для переселенців, немає. Як вихід, називають будівництво соціального житла. Та грошей на це немає.
"Ми зверталися на Президента саме з передбаченням, щоб вчасно до бюджету було передбачено - в грудні, поки не був прийнятий бюджет" "нема нічого", - каже депутат Чернівецької міської ради Олена Калмикова.
Нині на Буковині - понад дві тисячі переселенців зі Сходу. Хтось встиг винайняти кімнату в гуртожитку, когось - прихистили в монастирях, хтось - оселився в покинутих садибах. Решта й далі поневіряється у пошуках бодай якогось даху над головою.