Червоний хрест возить продукти до селищ біля Широкиного [ Редагувати ]

Без їжі, води та ще й під обстрілами. У селищі Бердянське по сусідству із Широкиним люди виживають в екстремальних умовах. Триматися допомагають волонтери, гуманітарні організації та військові. Подробиці - у нашому сюжеті.

Тут немає води, світла, не працюють магазини. Зате часто долинають звуки Обстрілів. Проте, жителі Бердянського сподіваються, що в селище не зайдуть терористи, як у сусіднє Широкине.

"У нас багато пенсіонерів. У нас багато жителів, які не виїжджають. В основному шістдесят таких, які живуть навіть при бомбардуванні. А двадцять, які переміщаються туди-сюди. Тихо - приїжджають, голосно - їдуть. І дітки є. От спасибі хлопцям привозять пайки", - говорить Людмила, мешканка Бердянського.

Люди виживають за рахунок гуманітарки. Переважно, її привозять співробітники Червоного Хреста. Іноді, правда, хтось із односельців виїжджає за продуктами - для всіх. Але харчів все одно не вистачає. Проблеми також - із питною водою.

"Ми привезли 58 продовольчих наборів. Це для жителів села Бердянське. Возимо ми їх щотижня, ну ще хліб і воду", - говорить Євген Чако, співробітник українського Червоного Хреста.

"Крупи стандартні. Скільки у вас, одна вулиця зі світлом чи дві? -Одна. - Одна, ось якраз та вулиця, де є світло, для них ми передаємо такі набори. Для інших, крім чаю ми передаємо консерви", - говорить Олександр Магдаліц, співробітник українського Червоного Хреста.

В селищі розташовані і позиції наших військових. У них до співробітників Червоного Хреста цього разу - особливе прохання. Відвезти до ветеринара їхнього улюбленця - пса на прізвисько Пірат.

"Цей постійно біля нас був. Хороший пес. - Захворів чи що? - Може тоді, коли обстріл був, може контузило його. Не знаю", - говорить Мамонт, військовослужбовець Збройних сил України.

А в селищі тим часом починають відлік до наступного візиту волонтерів. Вони приїдуть за тиждень, тож треба якось протриматися ще сім днів.