Пенсіонери Бердянського виживають без їжі та медикаментів [ Редагувати ]

В районі Маріуполя вночі бойовики обстріляли Широкине, Павлопіль та Черненко - використовували артилерію. Як там минув день сьогодні. Дивіться у матеріалі з місця події

Це околиця Бердянського - за нею уже Широкине. Саме там постійно точаться бої. Зараз тимчасове затишшя, кажуть наші бійці. Коли почнеться черговий обстріл - передбачити ніхто не береться.

"Тут планувати нічого, більше ніж на хвилину, ось співає птах красиво. Через секунду може початися стрілянина. Спочатку в Широкиному, а потім почнуть прилітати сюди", - говорить позивний "Кот", військовослужбовець ЗСУ.

Поки надворі все спокійно - Валентина Крюкова виходить на вулицю. Виглядає онучок з міста. Майже тиждень не бачила. Хвалиться - навчаються вони у неї добре.

До війни онуки ходили до широкинської школи. Зараз селище майже не пізнати - суцільна мертва зона. Школа зруйнована мінами і снарядами. Не працює більше півроку. Тому дівчатка змушені вчитися у місті.

Зі школи додому добираються як доведеться. Якщо не довезе маршрутка, їдуть попутками. А якщо обстріли - то лишаються в місті. Шестикласниця Катерина через війну пропустила кілька місяців навчання. Зараз намагається наздогнати програму.

"Фактично за цей року вона навчалося 2 місяці", - говорить Наталя, мати Катерини.

"Ми з однокласником сидимо разом і він, і я говоримо - швидше б наша школа відновилася. І швидше б ми в неї пішли", - говорить Катерина, учениця 6 класу.

Напередодні Великодня бабуся приготувала онукам подарунки.

"Ось це ми готуємо подарунки дітям, яйця ще не фарбували, бо рано. Продукти приїхали, на вечір буде готується до свята", - говорить Валентина Крюкова, пенсіонерка.

До свята готуються усі жителі Бердянського. Їх у селі зараз - 60. Зустрічають гуманітарну допомогу. Червоний хрест привіз ліки і харчі. Видають за списком. У черзі - здебільшого літні люди. На скільки вистачить продуктів - сказати складно.

"Будемо тягнути потихеньку, поки ремінь не зменшиться. А магазинів тут немає? Втекли все з першого дня. Які тут магазини, тут ні лікарів, нікого немає. Чи не медикаментів, нічого немає", - говорить Володимир, пенсіонер.

Поки в селищі спокійно, наші військові облаштовують свої позиції. І пильно стежити за пересуванням ворожої техніки. Противник звідси - зовсім близько.