Хлопець з ДЦП збирає пляшки для допомоги пораненим солдатам [ Редагувати ]

Такі які він потребують допомоги і дорогого лікування. А він навпаки - допомагає іншим - хлопцям із передової. Степан Ніколяк, хворий на ДЦП щодня збирає пляшки а зібрані гроші віддає бійцям АТО. Про благі вчинки того, кому важко говорити та ще важче ходити розкаже Христина Гашенко.
Йому 29. І у нього вроджений ДЦП. Ходити і говорити хлопцю вкрай важко. Іноді вдається батькам сказати кілька слів, а іноді - самі здогадуються. Останні десять років, після спеціального лікування, Степанові полегшало.
Він їсть та одягається сам. Тепер і вдома хлопець не засиджується. Щоранку та ввечері іде на "роботу".
Робота у хлопця незвична - у парках та на вулицях Дрогобича збирає пляшки та макулатуру. Усе це здає в спеціальні пункти. Отримані гроші жертвує для бійців АТО. У парку більшість людей знають Степана. Знають і про його благі наміри. Тому допомагають покласти пляшки у сумку. А він дякує їм за розуміння. Щоправда, по-своєму.
"Я кажу, Степанчику, та нащо тобі стільки грошей? А він каже та я не для себе, я за тих хто в АТО, мучаються. Може хоч трошки їм допоможу", - говорить Марія Дорожівська, сусідка Степана.
Розуміють та підтримують Степана і батьки. Пригадують, спочатку незвично було бачити сина із пляшками та макулатурою.
"Я рахую що він робить нормальну справу. Дай Бог щоб так усі щось робили і напевно щоб давно вже та війна і подібні речі закінчилися", - говорить Степан Ніколяк, батько Степана.
Усе зібране разом з батьком відвозять до пункту прийому склотари.
Сьогодні за вторсировину працівники пункту заплатили 18 гривень. Усе до копійки Степан традиційно відвозить до місцевої лікарні. У коридорі біля реєстрації невелика скринька для бійців АТО. За півтора роки хлопець зібрав пляшок та паперу більше ніж на п'ять тисяч гривень. За ці гроші для бійців відремонтували швидку,- розповідає лікар Тарас Кучма.
"Це є подвиг. І я завжди казав і кажу що не інвалід, бо хтось каже що він інвалід. Він не інвалід. Це є просто людина із великим серцем, з щирою душею і світлим розумом", - говорить Тарас Кучма, лікар, начальник медичної служби батальйону ім. Сергія Кульчицького.
На цьому Степан не зупиняється. Після лікарні він вкотре бере сумку та йде вулицями, щоб назбирати пляшок і допомогти хлопцям на передовій.