На Філіппінах в кав’ярні відвідувачів обслуговують аутисти [ Редагувати ]

Кав’ярню де працюють люди-аутисти відкрили на Філіппінах. Власники закладу просять відвідувачів не відвертатися, а навпаки - допомогти хворим відчути себе потрібними. 

Рамонові вже майже 26. Та це його перша робота. Він ще дуже повільно обслуговує клієнтів. Йому важко даються слова. Але функції офіціанта виконує охоче. Й навіть намагається вчитися готувати.

Я дуже щасливий, тому що маю можливість працювати", - запевняє офіціант Рамон Домондон.

Рамон і більшість його колег - люди з особливими потребами. Ще в дитинстві лікарі їм діагностували аутизм. Раніше ці хлопці та дівчата самотилися та уникали будь-якого спілкування з ровесниками. У цій кав'ярні зрозуміли, що працювати й дружити з іншими - то щастя.

"Відвідувачі нашого закладу можуть бачити, що люди з особливими потребами здатні досягти набагато більшого. Потрібно відкидати стереотипи, що такі люди мусять залишатися вдома, завжди бути під наглядом лікаря, що вони не мають виходити на публіку. Це тавро, яке потрібно стерти", - впевнена директорка кав'ярні  Ізабелла Каной.

Саме цій жінці й належить ідея відкрити кав'ярню, де працювали б люди з обмеженими можливостями. Вона понад усе хотіла урізноманітнити життя свого брата-аутиста. Тут, каже, він може почуватися повноцінним.

"Це дуже добре для них. Вони мають де проводити час продуктивно, інакше б сиділи вдома, дивилися телевізор, животіли. А так вони роблять щось дуже добре. Як для мене, мами дитини з особливими потребами, це дуже зворушливо", - каже відвідувачка Джорджина Гоу.

Перш, ніж стати до роботи, аутисти спочатку проходять спеціальну підготовку. Викладачі кажуть, вони як діти. Утім, з належним до них підходом, швидко розвиваються й стають самостійнішими. Відколи працює ця кав’ярня, небайдужих до потреб аутистів побільшало. Приватні школи та благодійні фонди пропонують свою допомогу, щоб цих людей якнайшвидше інтегрувати в суспільство.