В Україні немає сховища для відпрацьованого палива ЧАЕС [ Редагувати ]

Рівно 15 років тому - 15 грудня 2000 року повністю припинила роботу Чорнобильська АЕС. Поворот ключа аварійного захисту назавжди зупинив реактор енергоблоку №3, що генерував електрику протягом 14 років після жахливої аварії у 1986.

Згідно із програмою, затвердженою Верховною радою все відпрацьоване паливо мали вилучити з електростанції та помістити на довгострокове зберігання у спеціальне сховище. Втім і дотепер це питання не вирішене, каже Наталія Савченко.

Найзабрудненіше місце у зоні відчуження - і досі четвертий енергоблок ЧАЕС. Під нашвидкоруч залатаним саркофагом залишається 200 тонн ядерного палива. Нове укриття - 160-метрова арка - на завершальній стадії будівництва. Ввести її в експлуатацію обіцяють у листопаді 2017 року.

"У 2016 році ми висуваємо арку над 4 енергоблоком, в кінці року. В 2017 році ми вводимо її в експлуатацію і відразу ж приступаємо до демонтажу, для того, щоб ми могли отримати доступ до паливовмісних мас, до ядерного палива", - розповідає генеральний директор ДСП ЧАЕС Ігор Грамоткін.

Питання куди захоронити урановмісне паливо та уламки зруйнованого реактора залишається невирішеним. Аби відповісти на нього, у науковців є 100 років. Саме на стільки розраховане нове укриття. Сховище для радіоактивних відходів у Зоні є. Вже зараз воно готове прийняти 55 тисяч кубічних метрів забруднених радіацією матеріалів. Але для високоактивних відходів, як, приміром, неперероблене ядерне паливо, воно не підходить. Їх доводиться відправляти на перероблення за кордон.

"Будуть надходити оскловані високоактивні відходи після переробки з Російської Федерації. В стадії проектування ще два сховища для високоактивних з українських атомних станцій", - каже генеральний директор ДК "Українське державне об'єднання "Радон" Валентин Мельниченко.

Для побутових джерел випромінювання, радіактивних частин вимірювальних приладів та медичного устаткування, поблизу ЧАЕС побудували ще одне сховище. За підрахунками науковців, воно вмістить радіоактивні відходи з усієї України.

"Було накопичено таких джерел близько півмільйона. В найближчі 15 років їх заплановано всіх сюди прийняти. Воно розраховано тільки для українських джерел, ніякі інші прийматись не будуть, - каже начальник дільниці з переробки та зберігання радіоактивних відходів Сергій Кирєєв.

За півстоліття і ці матеріали доведеться перезахороняти. Згідно із законом - у глибинному геологічному сховищі. Але його проекту ще немає навіть на папері. Тим часом радіоактивні відходи із зони відчуження продовжують збирати у могильнику Буряківка. Там, де захоронили заражену радіонуклідами техніку ще у 1986 році.