У Донецьку процвітає бізнес на перепустках з зони АТО [ Редагувати ]

Дорога життя чи спосіб швидко заробити. Щодня сотні людей відправляються у прифронтові села, підконтрольні Україні, щоб вижити. У когось із собою гривні, у когось - рублі. Дехто робить бізнес на такому, вимушеному, туризмі. Скільки заробляють - знають наші кореспонденти.

Пішки та з візочками в руках. Щодня цією дорогою - пожвавлений рух. За продуктами сюди і їдуть, і йдуть із найближчих окупованих населених пунктів. Там, стверджують: все значно дорожче.

"Там рублями, а тут гривнями. Тут дешевше".

До військових дій про Верхньоторецьке ніхто й не знав, каже Христина. Раніше за продуктами їздили в Донецьк, а тепер по обіді полиці тут порожніють.

"Окорочка - 29, філе - 58, там весь список", - перераховує продавець у магазині Верхньоторецького Христина.

Це те, що розбирають приїжджі. Для місцевих же делікатес - свіже м’ясо.

"Свіжину місцеві розібрали, бо стегенця не хочуть, а самі не тримають. Чому? - А як? Шандарахне і куди з цією свинею бігти", - каже Христина.

"Бачите, ремонтували, в будинок поцілило".

Відбудовувати зруйновані будинки та знімати фанеру з вікон люди не поспішають. Адже все ще чутно звуки війни.

"Чуємо ми, вже вчені, знаємо де далеко, де близько, біжимо в підвал", - каже мешканка Верхньоторецького Надія Іванівна.

Крайня точка в українському Верхньоторецькому - ця зупинка. Маршрутка із Ясинуватої - єдиний транспорт, яким із окупованих територій люди дістаються сюди.

"До Ясинуватої вже треба платити рублями. Скільки? 16 рублів. З Ясинуватої це вже вважається рублева зона".

Люди кажуть, що зарплату та соцдопомогу на окупованих територіях видають лише російськими рублями.

"Племіннику привіт".

Тільки так і можуть привітатися. Скаржаться: через війну давно не бачилися із рідними. І відчувають себе українцями на окупованій території.

"А у нас, до речі, на виконкомі висить український прапор".

А от на підконтрольну Україні територію потрапити вдається не всім. У Донецьку вже справжній бізнес з оформлення перепусток. І ціни у рублях.

"500 рублів всюди. Висять об’яви на будь-якому ринку Донецька. От я віддала, а хлопець зник".

Виїхати за межі села вдається не кожному. З Верхньоторецького вже не ходять ані електричка, ані автобус.