Сирія залишається без традиційних ремесел через війну [ Редагувати ]

У Сирії значно скоротилася кількість майстрів, що зберігали прадавні традиції ручних ремесел. Як виживає крихка краса під вибухами снарядів - дивіться у сюжеті.

У своїй тісній майстерні в Дамаску Мохаммад Абдалла прикрашає перламутром дерев'яну панель. Уміння інкрустувати деревину мушлями та слоновою кісткою майстер відшліфовував десятиліттями.

Аж поки у Сирії не почалася війна. Чоловік був змушений залишити свій просторий склад на околиці міста, коли бойові дії наблизилися впритул.

"У мене була майстерня у 150 квадратних метрів, де працювало до 20 моїх підлеглих. А тепер мушу тулитися у 20-ти квадратах зі своїми двома працівниками", - говорить Мохаммад Абдалла, ремісник і власник перламутрової майстерні.

Від початку конфлікту в 2011 сотні тисяч людей загинули, мільйони - покинули домівки. Сама традиція інкрустувати предмети перламутром теж стала жертвою цієї війни, як і інші давні ремесла - від оздоблення меблів до виготовлення знаменитої сирійської парчі.

"Не маю жодного уявлення, що сталося з моєю фабрикою, яку я успадкував від свого діда. Там, де вона стояла, - зараз точаться бої. У мене в крамниці лишилося дуже мало тканини. Навіть не знаю, що робитиму, коли цей запас вичерпається", - говорить Самер Ан-Нукта, фахівець з текстилю, власник торговельної ятки на ринку.

Ще до війни у туристів вироби ремісників користувалися особливим попитом, вони становили близько 12 відсотків внутрішнього валового продукту арабської країни.

Колись у цій парчевій майстерні юрмилися покупці, охочі придбати відрізок найтоншого барвистого матеріалу, витканого вручну. Попри падіння продажів, власник і далі мозолить руки над великим дерев'яним ткацьким верстатом.

"Я й досі працюю, хоч усі мої колеги давно позакривали майстерні. Усе тому, що я продаю свій крам у Європу. Для мене це - єдиний спосіб вижити й не втратити навичок у професії", - говорить Ахмад Шакікі, ремісник і власник парчевої крамниці у Дамаску.

Ще до війни - підрахували експерти - у Сирії ремеслами на хліб, легально чи підпільно, заробляли майже 60 тисяч майстрів. На кінець 2015 до 80 відсотків з них облишили свою справу, що ставить під сумнів збереження значної частини культурної спадщини Сирії.