Гендиректор "Молодості" Андрій Халпахчі: у нас є, що показати з українського кіно (відео) [ Редагувати ]
Міжнародний кінофестиваль "Молодість" - один з небагатьох традиційних національних заходів, який в додаткових компліментах не потребує. З фінансами у фестивалю завжди було складно, на що неодноразово скаржився його незмінний директор Андрій Халпахчі. Проте він впевнений: в складні часи подібні заходи не просто доречні, але навіть необхідні.
Ось уже три десятиліття "Молодість" є також одним з небагатьох проявів життєздатності українського кінопроцесу як такого. Факт залишається фактом: це єдиний кінофестиваль в Україні, який входить до рейтингу міжнародної асоціації кінопродюсерів.
До останнього моменту питання фінансування фестивалю залишається в підвішеному стані. Генеральний директор "Молодості" Андрій Халпахчі, для якого фестиваль щороку, без винятку, обертається дорогою через терни до зірок, вважає, що ця ситуація вимагає вирішення на державному рівні.
10 вересня українські кінематографісти відзначили професійне свято - День українського кіно. Халпахчі зауважує, що сьогодні Україні є що показати міжнародним гостям: "Коли в Україні знімалось всього 5 повнометражних фільмів, то дуже важко було імітувати кінопроцес. Сьогодні, на щастя, знімається десь приблизно 30 повнометражних фільмів і тому в нас вибір, що показати нашим гостям з українського кіно. Але фінансові проблеми будуть завжди".
Церемонія відкриття, як і минулого року, пройде 22 жовтня в столичному театрі імені Франка. Яка саме картина відкриє фестиваль, поки не відомо. Ще не оголошені фільм церемонії закриття і навіть склад журі. Фестиваль триватиме до 30 жовтня. У цей день стане відомий переможець "Молодості" - володар золотого "Скіфського оленя" і премії в 10 тисяч доларів.
Пане Андрію, фінансові проблеми "Молодості" тривають вже не перший рік. Як в ситуації, що склалася сьогодні в країні, проходить підготовка до кінофестивалю?
Фінансові проблеми України тривають теж не один рік. Тому фестиваль абсолютно реагує на всі процеси, які відбуваються в Україні. Саме в такий скрутний час, коли імідж України є дуже важливим, фестиваль має переваги, бо на нього ще більше звертають уваги закордоном.
Фінансові проблеми, дійсно, реальні, бо вагома частина у всьому світі фінансування фестивалів іде з боку держави. Ми чекаємо на прийняття закону "Про кінематографію", який в першому читанні у парламенті був схвалений. Це дуже суттєво. Крім того, сьогодні вже краща ситуація в українській кіноіндустрії, бо фестиваль є цікавим для іноземців, коли присутня своя національна програма. І коли в Україні знімалось всього 5 повнометражних фільмів, то дуже важко було імітувати цей кінопроцес.
Сьогодні, на щастя, знімається десь приблизно 30 повнометражних фільмів і тому в нас вибір, що показати нашим гостям з українського кіно. Але фінансові проблеми будуть завжди.
Яким чином вас підтримує міністерство культури?
У нас була дуже добра співпраця з паном Кириленком (колишній міністр культури - ред.). З паном Нищуком (Євген Нищук - міністр культури України - ред.) ми почали співпрацю одразу ж з його призначення. Євген Нищук є людиною з системи. Він все ж таки є чудовим актором і не тільки голосом Майдану, але і людиною, яка всередині цього процесу. З ним дуже легко працювати.
Але міністерство культури просто структурно треба змінювати. Цю роботу розпочали й кинули. Дуже багато людей, яких треба змінювати. Наприклад, фінансування від держави фестивалю "Молодість". Це має бути не тільки Міністерство культури. Це і Міністерство молоді і спорту. Канни так і народилися, бо Канни не були туристичним містом, поки не зробили фестиваль. Є міністерство освіти, бо ми виконуємо величезну роботу з майстер-класів нашої майстерні. Це велика робота з нашої молоддю, з нашими фахівцями.
Ми розмовляли минулого року з міністром молоді. Каже: "Я б залюбки дав гроші, є у нас кошти, які ми б могли додати на фестиваль, але казначейство не пропустить на один і той же захід з різних джерел". З часом треба добиватися якогось цільового фінансування від Кабінету Міністрів, який має розуміти, що це не тільки культура, а це багато різних речей, з яким пов’язані фестивалі.
А чи дасть гроші на фестиваль столичний мер?
Як тільки знайдеш спільну мову з Київською адміністрацією, як змінюються люди. І знову треба розпочинати все з початку. Ми готуємо з паном Кличком меморандум про співпрацю, бо ми зробили багато зусиль, щоб довести, що фестиваль - це вигідна форма для міста. Люди, які приїжджають на Канський фестиваль, вони вносять свої кошти у розвиток міста і так само ми шукали ці всі наші лінки, дійсно, співпрацю з Київської державною міською адміністрацією. Ми звернулися з тим і це загальна світова реформа , щоб мер пан Віталій Кличко очолив наш оргкомітет фестивалю. І сподіваємось, що це дасть результати.
Є багато ідей, про які ми ще не будемо говорити, але, думаємо, зробити таке містечко, яке було зроблено під час Різдва, коли працюють різні… це є і в Берліні на вулиці, це у них називається кіноїжа. На вулиці спеціально організовані ці всі якісь фургончики і все інше. Тобто, треба, щоб люди, які приїжджали на фестиваль, вони відчували, що це проходить саме в Києві. Але, безумовно, ми розширюємо співпрацю із регіонами України і думаємо про те, що якийсь відгомін, якісь події ми будемо організовувати по всій Україні.
Розкажіть, скільки тривав набір фільмів?
Заявки подавалися до першого липня. Для українських фільмів набір продовжувався до 15 липня. Ми отримали більше 3,5 тисяч заявок. Це і повнометражні фільми, і короткометражні фільми. Здебільшого це конкурс, але у нас вже декілька конкурсних категорій є. Заявок страшенно багато, ми зараз маємо збільшувати навіть відбіркову комісію, бо як ви розумієте, одна людина переглянути все просто не має змоги.
Хто ці люди, які визначають програму фестивалю?
Це люди, які люблять кіно, в першу чергу. Бо, ви знаєте, це теж дуже важливо. Це постійний склад нашої команди, це наші координатори програми. У нас працюють Ігор Жестокладов, Ярослав Юшков, я це роблю. І ще ми запрошуємо декількох. Ми запропонували людині, як відповідає за загальні питання у французькому центрі, іноземець, француз, який залюбки хоче теж нам допомагати як відбірковець, як консультант у цій роботі.
Це і люди з-за кордону, які для нас наші друзі, наші колеги з іншого фестивалю. Завжди з нами директор Варшавського фестивалю, я з ним раджусь: "А що нового в польському кіно, що я можу десь пропустити, ще не побачив, що б ти міг нам теж порадити, що треба подивитися і таке інше".
У повнометражному конкурсі ми показуємо тільки 12 повнометражних фільмів, у нас сьогодні є 5 українських дебютів, претедентів на участь. І фактично вже 7 фільмів іноземних ми відібрали. Є одна фантастична робота, яку зробила 20-річна жінка з Афганістану. Ми одразу її побачили ізапросили до конкурсу.
Про що сьогодні знімають кіно українські режисери?
Наші молоді кінематографісти завжди були осторонь якихось загальних проблем молоді, які так чи інакше спільні в цьому світі. Про що робить кіно молодь взагалі в усьому світі? Про перші свої кроки, спогади з дитинства, як людина визріває, навіть перший сексуальний досвід, школа, стосунки з батьками, пошук роботи, своє місце в світі, утворення своєї родини.
Що роблять наші кінематографісти? Про якусь загальну філософію космосу чи щось ще. Тобто не відчувалося багато років свого приватного стосунку до життя. Але, воно цікаво. Безумовно, вони намагаються робити любовні історії на тлі Майдану, сьогодні багато чого повязано з АТО. Але, ви знаєте, миттєвість - це здебільшого краще для документального кіно, до ігрового, бо велике бачиться на відстані, то ще треба вміти сказати.
Наша молодь вже знаходить своє місце, знаходить своє місце у цьому світовому процесі, вони більше їздять сьогодні, вони більше дивляться світового кіно і розуміють, який напрямок сьогодні у сучасному кіно. Необов’язково сьогодні робити про АТО. І те, що сьогодні молодь починає відчувати історію, відчувати сучасність, соціальні проблеми - це важливо. Це можливо побачити в короткому метрі і мені здається, що українське кіно сьогодні на правильному шляху.
Пане Андрію, чим цьогорічна "Молодість" буде відрізнятися від попередніх років?
Ви знаєте, кінофестиваль "Молодість" має вже досить велику історію. Це буде 46-й фестиваль. Як міжнародний фестиваль він почався з 90-го року і офіційно ми його зареєстрували у Світовій асоціації продюсерів у 1993 році. До того це був такий відкритий український фестиваль. Тобто, за ним вже велика історія. І фестивалі, які мають історію, вони не мають шарахатись: сьогодні ми жанровий фестиваль, завтра ми арт-хаус, завтра там ще щось. Тому, є традиція, яку ми виконуємо, але, безумовно, ще щось доповнюється, щось трохи змінюється.
Змінюються і технологічні процеси. У нас є традиційний міжнародний конкурс, який складається з трьох категорій. Це студентські фільми, незалежно від жанру, але короткометражні. Це перші короткометражні роботи, які зроблені після кіношколи. І перший повнометражний ігровий фільм. Ці категорії оцінюються загальним міжнародним журі, мають свої нагороди, мають маленьких скіфських оленів і гранд-прі за всі три категорії.
Також є і почесний приз за внесок у світове кіно мистецтва. І є ще приз глядацьких симпатій. Крім того, у нас вже декілька років працює Національний конкурс короткого метру, який теж має свого "оленя" і свій грошовий приз.
Декілька років ми організовуємо програму "Молодість - дітям". Це конкурс фільмів для дітей від 10 до 14 років і ця програма стає у нас з кожним роком цікавішою і цікавішою. І міжнародне дитяче журі оцінює переможця. Є у нас спеціальна ЛГБТ-програма "Соняшний зайчик". Ці конкурсні категорії у нас вже існують багато років і є спеціальні позаконкурсні програми. Серед них багато традиційних. Вони теж здебільшого якось географічно пов’язані, ну, наприклад, дуже популярна програма франкомовного кіно. Це Франція, Бельгія, Канада, Швейцарія, деякі африканські країни.
Це німецькомовна хвиля, німецькомовне кіно, скандинавська програма, яка теж дуже цікава, вона уже існує у нас десь 5-7 років. І коли ми починали, дуже з недовірою глядач ставився. Зараз це найбільш популярна програма.
Кого ви запросили до складу жюрі в цьому році?
Ще не повністю, ще склад допрацьовується, бо люди чекають, вони теж зайняті. Якщо це режисер, актор, вони пов’язані своїми творчими планами і в них є якісь проекти. Хтось просить почекати ще до вересня, щоб вони знали точно. Але вже декілька імен є…Наприклад, ісландський режисер буде брати участь. Є у нас ще підтверджені кандидатури, але ще не час повністю озвучувати.
Уже можете озвучити, який фільм стане фільмом-відкриттям?
Ні, ми ще думаємо. Є різні цікаві фільми, але ви знаєте, тут ще треба тримати секрет, бо є такі шакали на полі, які зараз щось почують, і захочуть заробити на "Молодості". Тому, тримаємо в секреті поки.
"Молодість" - це візитівка Києва. А от в Одесі з'явився свій кінофестиваль. Ви не відчуваєте конкуренцію?
Безумовно, конкуренція існує, але конкуренція партнерська. Я мрію про те, щоб як у Франції чи як в Італії, чи як в багатьох країнах, нарешті в Україні буде міжнародний кінофестиваль в будь-якому місті. Потребує Львів, потребує Дніпропетровськ, Вінниця, скрізь.
У конкурсі ми не показуємо те, що вже було показано в Україні. Але, традиційно, наприклад, ми показуємо у прокат фільм-переможець Одеського фестивалю. В минулому році був турецький фільм "Мустанг", який ми показували.
Відкриття фестивалю, як і минулого року, відбудеться в театрі імені Франка?
Так, але є проблема. Фестиваль - популярна річ, а особливо церемонія відкриття і закриття, куди всі хочуть потрапити. Минулого року мої колеги врятували мене тим, що перевели мій мобільний номер на нашу адміністраторську службу. Я в той час користувався іншим номером, секретним, бо було просто неможливо.
По-перше, це здебільшого наші депутати. Вони не всі ходять в кіно, але їх помічники, їх секретарши дуже хочуть. І тому дзвонять депутати. Є палац "Україна", який в 5 разів більший за кількістю місць. Кількість місць в театрі Франка обмежена, але нам було дуже приємно працювати з адміністрацією театру. Вони були просто повноцінними партнерами, повністю йшли нам назустріч і в усьому допомагали. У цьому плані театр є дуже комфортним. Ну і, крім того, чисто іміджево. Ну все-таки палац "Україна" - це абсолютний радянський зразок. За будівлею, за своєю композицією, за якоюсь атмосферою. Ви знаєте, є місця у Києві, наприклад, як Адміністрація президента, як палац "Україна", куди ти просто входиш і відчуваєш цю атмосферу...совка.
Ми чудово проводили відкриття в оперному театрі. Але в оперному складніше зробити звук, бо ми завжди на відкритті і на закритті показуємо якісь фільм і дуже важлива його якість. У театрі Франка це легше робити, ніж в інших приміщеннях.
Ми також плануємо перед театром на площі збудувати екран, щоб бажаючі могли дивитися, що відбувається у залі.
Скажіть, у кінотеатрі "Жовтень" плануєте показувати конкурсні роботи?
Я не взмозі коментувати. Є якісь особисті стосунки, які якраз після пожежі у нас розвалились з керівництвом цього кінотеатру. Вийшло так, що ми з ними не працюємо.
Які локації ви обрали для показів фільмів?
У нас завжди залишається кінотеатр "Київ", наша центральна локація. Це і комунальні кінотеатри, це і "Київська Русь", де багато ми чого проводили раніше. Зараз ми думаємо про різні райони Києва. Хочемо домовитись з кінотеатром "Спутник", який зараз в гарному стані. Хочемо повернутися в "Україну", з яким ми працювали теж дуже багато. Традиційно, це кінотеатр "Кінопанорама". Якісь невеличкі покази ми будемо робити в "Лірі". Це кінотеатр українського кіно. У нас планується велика ретроспектива, це класика українського кіно до 80-річчя Юрія Іллєнко, видатного режисера. Ми хочемо показати його ретроспективу.
Колись на "Молодості" була окремо представлена російська програма. У цьому році ця традиція зберіглася?
Що стосується російського кіно, у нас була традиційна програма. Але зараз не їджу в Росію, але фільми були завжди і вони залишаються. Раніше ми робили так чи інакше нове російське кіно, ми представляли велику програму, але сьогодні це не тому, що є якась цензура чи є якісь заборони, якраз фестиваль не відчуває цих заборон. Ми показуємо фільми і з тими небажаними акторами в Україні, але коли це цікавий фільм.
Безумовно, російське кіно буде. Наші колеги приїжджали, знімали фільм про Нємцова. І його не покажуть в Росії, а ми, безумовно, зацікавлені його показати.
Чи буде серед гостей цьогорічного фестивалю президент України Петро Порошенко?
Будемо сподіватись, що ця подія має бути в постійному календарі нашого президента. Пан Порошенко ще до того, як бути президентом, неодноразово бував. Ми дуже раді, що є патронат дружини президента, вже два роки поспіль вона відкриває дитячу програму нашого фестивалю. Безумовно, сподіваємося, що це буде традицією для нашого президента. Ми дуже раді запрошувати і інших президентів України. Почесним президентом у нас залишається Віктор Ющенко, який завжди відвідує фестиваль.