У Чернівцях люди вимушені жити в аварійних будинках [ Редагувати ]

Чернівчани вже 9 місяців просять чиновників ліквідувати наслідки зсуву ґрунту. Тоді постраждали кілька сімей їхні будинки визнали аварійними, але попри небезпеку вони живуть там і досі. У ситуації розбирались наші журналісти.

Потріскані стіни, зламана підлога, похилені вікна та двері так будинок чернівчанки Надії Рудакової виглядає після весняного зсуву. На початку квітня, розповідає жінка, раптово відчула, як разом із землею сунеться і її помешкання.

"Дочка в цій кімнаті спала з дитиною малому 4 рочки, вона звідти вибігає і каже: мамо, хата валиться! Підвіконня стояло, просіло. Отак на очах сідало", - сказала Надія Рудакова, мешканка аварійного будинку.

Схожа ситуація і в сусідів. В будинку навпроти осунулась стіна сараю.

"Метрів півтори-два воно просіло. Там, де тріщина конкретна, воно змістилося на 45-50 сантиметрів", - сказав Володимир Кройтор, мешканець Чернівців.

Аварійні будинки огородили. Відключили газ, воду та електрику. Довжина тріщини понад три метри. Ширина з 30 сантиметрів. Та людей так і не виселили. А на листи й прохання постраждалих чиновники відповідали: ситуація некритична.

"9 місяців уже, новий рік, а це з квітня місяця ніхто не укріплення не робить, ніхто ні маячки ті не дивляться, нічого. Всі інстанції пишуть: можна жити там", - сказав Іван Калмиков, мешканець Чернівців.

У міському управлінні служби з надзвичайних ситуацій пояснюють: зсув на Золочівській, справді, не кваліфікують, як надзвичайний стан. Все, що змогли зробили: виплатили постраждалим грошові компенсації. Та запропонували тимчасове житло.

"Люди вимагають повноцінне житло ми їх розуміємо. Ми робили все можливе для того, щоб знайти варіанти забезпечення їх житлом. Колишній гуртожиток воно і зараз типу гуртожитку. Кімнати не самі маленькі", - сказав Володимир Самолюк, керівник управління з питань надзвичайних ситуацій Чернівецької міської ради.

Та люди бояться, що після переселення взагалі залишаться ні з чим. Кімнати у гуртожитку не зможуть приватизувати, а їхні спустілі оселі пограбують.

"Ми стали, фактично, Безхатченко. Чому? Тому що і жити не можна, і не жити не можна тут ", - сказала Людмила Калмикова, жителька Чернівців.

Постраждалі кажуть: їм могла б допомогти незалежна експертиза ушкоджень. Та на оплату роботи фахівців люди грошей не мають. Між тим, аварійних будинків таких, як на Золочівській, у Чернівцях понад тисяча. Через географічне розташування та близькість до річки Прут майже третина міста перебуває у зсувонебезпечній зоні.