На Буковині матір-одиначка вимушена жити у сільській школі [ Редагувати ]

На Буковині матір-одиначка понад рік живе у сільській школі. Сильна злива пошкодила її будинок. Сільські чиновники переселили жінку із дочкою в невеличку кімнату. Та тепер вимагають звільнити приміщення. Більше про ситуацію розкаже Ольга Паламарюк.

Марія Руснак показує наслідки зливи. У червні 2015 її будинок затопило за лічені хвилини велика вода зруйнувала підлогу, меблі та документи. Тоді жінку разом із дев'ятирічною донькою переселили в кімнату у сільській школі. Тут вони живуть і досі.

"Це я йшла сюди на час. Ми перейшли сюди, бо тут ми робили ремонт я все робила за свій кошт", - сказала Марія Руснак, жителька села Чортория.

Та ремонт не допоміг. Через великі шпари у підлозі та дверях у помешканні холодно. Марії з малою спати доводиться в одязі. Переїхати звідси їм нікуди. Зарплата помічниці виховательки дитячого садка не дозволяє бодай орендувати будинок у селі.

"Де? Мала дитина. Ну та й мучиться. В Чернівцях би їй якусь квартиру найшли", - сказала Епіфанія Лук'янюк, сусідка.

Сусідству не раді і в самій школі. Вимагають звільнити тимчасове житло.

"Вона не зможе тут прожити все своє життя, розумієте? Тут жила старенька вчителька. Я не хочу з вами більше розмовляти", - сказала Наталія Крецька, завідувачка Чорторийського ЗНЗ.

Владнати конфлікт міг би сільський голова. Та каже шукати помешкання Марія Руснак має сама. Бо грошей ані на відновлення пошкодженого будинку, ані на купівлю нового немає.

"З бюджету на сьогоднішній день ми не зможемо. У нас зараз тільки загальний бюджет це захищені статті, заробітна плата, енергоносії, комунальні послуги", - сказав Іван Загарія, Брусницький сільський голова.

Немає коштів і в районі. Злива не вважається стихійним лихом, тому резервний фонд використати не можуть.

"На сьогоднішній день у Кіцманському районі жодного немає, щоб стояв у черзі на квартиру. У нас будівництво не проводиться так, щоб ми могли надавати квартири", - сказав рій Косар, заступник голови Кіцманської райдержадміністрації.

Чиновники сподіваються, що жінці вдасться підселитися до когось із місцевих. А в бюджеті, можливо згодом, знайдуться гроші на новий будинок. Та поки що маленька Аліна і далі мріє, що Якось вранці вона таки прокинеться у власному помешканні.