На Київщині люди невдоволені функціонуванням сміттєпереробного підприємства [ Редагувати ]

Небезпечне сусідство. На Київщині жителі цілої громади невдоволені функціонуванням сміттєпереробного підприємства на їхній території. Запевняють, що завод переробляє небезпечні відходи. Але методи цієї переробки - зовсім не екологічні. Докладніше далі. 

"Какие вопросы могут быть? Титушек здесь это!"

Завод із переробки небезпечних відходів жителі кількох сусідських сіл ледь не беруть штурмом. Більше року люди домагаються аби підприємство припинило свою діяльність.

"В тєчєнії року, коли вони зайшли на наше. Ми щас хавкаємо, не можемо відкашлятися, постійно горло болить. - І діти хворіють".

"В нас з порядком 2017 року згідно статистичних даних збільшилась захворюваність людей на систему органів дихання. Також скаржаться люди на захворюваність очей. Відбувається сльозотеча, різь в очах, біль і не можна зрозуміти, з якої це етіології, з чим пов'язано", - говорить Тетяна Кудрявцева, директор комунального некомерційного підприємства ПМСД Калитянської селищної ради.

Першими про завод під боком дізналися мешканці військового містечка, що за півкілометра від переробного підприємства. Та й то не одразу.

"Основний час роботи даного підприємства він починався в 12 годин ночі і закінчувався в 6 годин ранку. Це, мабуть, зв'язано з тим, щоб менше людей бачило, що дане підприємство працює", - говорить Володимир Пасіхов, місцевий мешканець.

Люди стверджують: дозволу на таке сусідство вони не давали. Те саме кажуть і представники місцевої влади. Запевняють, завод з перероблення небезпечних відходів зареєстрований незаконно, до того ж - у неіснуючому місці.

"2016 року у липні місяці, я, закрив Семиполківську сільську раду, Заворецьку і Мокрецьку. Тобто, їх нема. Утворилася одна-єдина Калитянська селищна рада. Лист прийшов на Семиполківську сільську раду через два роки, якої вже фактично не було", - розповідає Олексій Христинченко, колишній голова Калитянської ОТГ.

Нинішній очільник громади боротьбу продовжує, але розводить руками - мовляв, результатів не добитися.

"Було звернуто у прокуратуру у природоохоронну прокуратуру. Прокуратура направила листи у міліцію, міліція провела слідство, були буквально місяць назад у них, вони сказали вони допитували їх. Було звернення до держсанпідемстанції, до державної будівельно-архітектурної інспекції, які приїжджали і яких не пустили", - говорить Микола Василенко, староста Семиполківського старостинського округу виконкому Калитянської селищної ради.

Досі немає результатів і екологічної експертизи. На самому підприємстві з'ясувати нічого не вдається - не пускають на територію.

"- Де знаходиться офіс ваш? - В Києві находиться або там, де є юридичний адрес. - Як звати керівника, як з ним зв'язатися? - Мы здесь по договору. Чтобы зайти сюда - нужно иметь спецодежду, надо пойти, рассписатся. Я не имею права пустить кого-то - ни вас и там кого-то", - говорить Станіслав Борисович, комірник.

Здаватися люди не збираються. Підготували лист до президента та уповноваженого з прав людини. Планують знову виходити на акції біля заводу. Якщо ж їх не почують, будуть перекривати трасу.