"Онуки на годину": волонтери рятують від самотності літніх людей [ Редагувати ]

Онуки на годину. В Івано-Франківську волонтери взялися рятувати від самотності літніх людей. Для цього запустили спеціальний проект, де кожен охочий може вибрати для себе бабусю чи дідуся з геріатричного центру. І стати названим онуком чи онучкою. Єдина умова - відвідувати стареньких вони мають регулярно, хоча б раз на тиждень. Чи багато зголосилося? Знають мої колеги.

Вісімдесятирічна Яніна Кіндратівна - виглядає у вікна свою названу онучку Любу. Дівчина відвідує стареньку у пансіонаті щотижня.

Пані Яна у геріатричному пансіонаті уже четвертий рік. Чоловік та син у жінки померли. Рідні відвідують її раз у два-три місяці. Від самотності рятує названа онука Люба. Дівчина - координує проект для стареньких. Каже: бабуся Яна - відразу припала їй до душі.

"Життєва мудрість, ну настільки велика, що вона каже, що то я їй допомагаю, а насправді вона мені допомагає", - говорить Любов Венгренюк, волонтерка.

Знайти одна одну жінки зуміли завдяки соціальному проекту, який запустили у Івано-франківську наприкінці минулого року. Для стареньких людей з пансіонату волонтери шукають "названих онуків", які можуть регулярно їх відвідувати.

Для цього у соціальній мережі створили спеціальну сторінку, куди розмістили історії із фото самотніх дідусів та бабусь.

"Я Степанич, живу в будинку для літніх людей. Загалом тут класно. Я знімаю відео для наших друзів. - Який ви молодець. А сьогодні хтось приходив? - Може завтра хтось прийде".

"Вони - бомбезні. Вони щирі, вони швидко відгукуються на добро і тепло. Вони відчувають тепло, відповідно, онуки відчувають ту дяку за добро, яке вони роблять", - говорить Віталій Яворський, директор Івано-Франківського геріатричного пансіонату.

Нині в геріатричному центрі майже дві сотні підопічних. "Онуки" поки що знайшлися не для всіх - зголосилися лише два десятки людей. Не втрачає надії обзавестися онучкою і Наталя Михайлівна. Рідних у неї не залишилося.

"Желатєльно, щоб була дєвочка. В мене всю жизнь були мужчини. Щоб було на душе лєгче і щоб було з ким пообщаться", - говорить Наталія Сафронова, мешканка геріатричного пансіонату.

Коли ж хтось вирішить стати онукою чи онуком "тимчасово", координатори проекту застерігають, - краще тоді і не починати.

"Ми орієнтуємося на зустрічі раз в тиждень. Годину часу, тобто, фактично, для людини - це дві години з їхнього життя. Вони мають подарувати цьому проекту і бути в ньому постійно. Тому що це люди, вони дуже прив'язуються, і вже чекають, це проект для тих, хто готовий взяти відповідальність", - говорить Ілона Мурзова, координатор проекту.

Проект, сподіваються його організатори, вдасться започаткувати і у інших містах. На черзі - Львів та Київ.