В Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні [ Редагувати ]

П'ять років пам'яті. Україна сьогодні вшановує полеглих 18 лютого 2014 року. Той день став початком кривавих подій на Майдані. У сутичках із правоохоронцями загинуло 23 активісти.

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні сьогодні відслужили молебень. Хто прийшов згадати загиблих - розкаже Катерина Сривкова.

П'ята кривава річниця. Саме цього дня 2014 року почалися найжорстокіші події Революції Гідності. Уранці протестувальники колоною рушили вулицею Інститутською до Верховної Ради - йшли вимагати від нардепів повернення Конституції 2004 року й обмеження повноважень президента. Між майданівцями та спецпризначенцями сталися сутички. "Беркутівці" застосували проти активістів світло-шумові гранати та помпові рушниці.

Увечері спецпризначенці почали штурм Майдану, а вночі спалахнув будинок Профспілок. Того дня загинуло 23 активісти. Хто бачив усе на власні очі - досі ледь стримує емоції:

"На моїх очах кожна дитина, кожну дитину, яка загинула тут на Майдані тими снайперами - так я все бачила".

Ольга Михайлівна теж там була. Каже: на Майдан потрапила випадково, та після побаченого - повернулася, щоб допомогти хлопцям усім, чим зможе.

"Хлопців, яких вбивали тут, я їх бачила на власні очі. Тому що в той день, коли їх почали стріляти, я чисто потрапила випадково на антимайдан. Я думала, шо я не витримаю. Я звідти ледве вирвалася, мене не відпускали. Їжджу кожну неділю. І прямо душа болить за всіма", - говорить Ольга Михайлівна, очевидиця розстрілів.

Пані Тамара втратила на Майдані чоловіка - вони прожили разом майже 40 років. Віктор Швець був підводником, мав звання старшого мічмана. За словами самого героя, на Майдан пішов, щоб "допомогти дітям". Там його поцілила куля снайпера. Дружина добре пам'ятає їхню останню зустріч та останню телефонну розмову.

"Став так в проході, я кажу: ти куди? - На Майдан. - Я кажу: і я з тобою. - Ти залишишся дома. Він відключив телефон. І тільки включився телефон, коли він вже був тяжко поранений, він прощався з нами. Я кажу: Вітя, ти де? - Со мной все хорошо. Здесь очень шумно. І телефон вимкнувся", - розповідає Тамара Швець, дружина героя небесної сотні Віктора Швеця.

Сотні людей прийшли сьогодні до меморіалу з квітами, щоб згадати героїв:

"Молимось за упокій душі усопших невинно убієнних рабів Божих Героїв Небесної Сотні. І щоб простилося їм всяке прогрішення".

"Спільна молитва дозволяє нам об'єднатися з нашими полеглими братами і сестрами, які зараз споглядають за нами зверху. Це наш святий обов'язок, який ми скріпили на цій вулиці, коли ми йшли разом. Цей подвиг, цей героїчний вчинок не може бути забутий ніколи", - зазначив Павло Сидоренко, координатор ініціативної групи постраждалих і поранених на Майдані.

Після молитви молодь провела традиційну "тиху" акцію.

Ось таких паперових янголів розвісили на деревах вздовж усієї алеї. Їх тут сотні, і кожного з них активісти робили власноруч. Це - ще один символ пам'яті:

"Символізують героїв, які загинули заради України".

Це не всі пам'ятні заходи на сьогодні. Годину тому розпочався поминальний молебень у Михайлівському соборі, після якого небайдужі пройдуть ходою до меморіалу героїв.