У Лос-Анджелесі відбудеться церемонія вручення премії "Оскар" [ Редагувати ]
Фінальний відлік. У Лос-Анджелесі вже цієї неділі відбудеться церемонія вручення премії "Оскар". І кіноакадеміки, які торік із великими труднощами пережили "сексуальний скандал", цього разу зітхнули з полегшенням. Адже зараз - тільки кіно. І до того ж - ніякої політики.
Дмитро Анопченко весь цей тиждень провів у Лос-Анджелесі й розповість про останні приготування, хто може перемогти і які теми в Голлівуді ніколи не втратять актуальність.
Поки кінозірки ще тільки підбирають прикраси до суконь, щоб у неділю тріумфально вийти на червону доріжку, - для неї самої теж підбирають макіяж. Тут фарбують декорації, востаннє прискіпливо оглядають "Оскарів" і кристали "Сваровськи", якими прикрасять майданчик. Кілометри дротів, сотні прожекторів. До суботи все це вже має бути готове, щоб почати репетиції. А вже в неділю - замість дублерів з'являться зірки.
"Дімо, ось тут - будуть проходити зірки. От туди, вглиб будівлі. З червоного килима знімуть целофан - і вони чимчикуватимуть безпосередньо в зал".
Кулуари церемонії нам показує голлівудська легенда - Сенді Кеньон; знаменитий телеведучий, який з усіма тут на "ти", бо вже 32 роки (не пропустивши жодного) коментує церемонію для ABC - телеканалу, який транслює "Оскар".
"Відкрию вам один секрет. Щоразу, коли я висвітлюю "Оскар" - усі тут шалено нервують! На червоній доріжці - паніка! Вони бояться "облажатися", вони знають, наскільки високі ставки; боятися оступитися, обмовитися, спітніти! Нерви там просто зашкалюють!", - говорить Сенді Кеньйон, телеведучий ABC, коментатор церемонії з 1987 року.
І справді, є чого нервувати. "Оскар" - одна з небагатьох премій у світі, де ніхто не розігрує подив. Результати голосування навіть самі організатори до останньої секунди - не знають. І замість омріяної хвилини слави - легко можна отримати хвилини ганьби, або й гірше - забуття, коли "Оскаром" доведеться задовольнятися хіба пластиковим, з найближчої сувенірної лавки. А зірку на Голлівудському бульварі - заслужиш хіба "фейкову". Таку, як винахідливі спритники пропонують довірливим туристам. Коли твоє ім'я набивають на картонній наклейці на асфальті - на кілька хвилин, аби зробити фотографію.
Кому пощастить, а хто в черговий раз провалиться? - гадають зараз і кінокритики, і букмекери.
Мабуть уперше за "Оскар" змагаються гучні фільми. Ті, про які кажуть "зробили касу". Скептики, звісно, бурчали - де старе-добре інтелектуальне кіно? Мовляв, не місце блокбастерам серед претендентів.
"Та це був би рецепт - як зробити нудну церемонію, цікаву тільки для критиків. Але ж "Оскар" - грандіозна світова подія! А значить - тут мають бути фільми такого ж масштабу! Такі, про які говорять, які знають та бачили - а не просто невідомі нікому картини. Так що це - просто чудово!", - говорить Сенді Кеньйон, телеведучий ABC, коментатор церемонії з 1987 року.
А оскільки цю логіку поділяють і кіноакадеміки - тепер зрозуміло, чому у фіналі - і блокбастер "Чорна пантера" (причому одразу в 16 номінаціях), і "Народження зірки" з леді Гагою, і "Богемська рапсодія" - масштабний фільм про гурт Queen. На відміну від Канн, "Оскар" намагаються зробити премією не тільки для інтелектуального кіно. Хоча й воно в номінації.
Журнал People замовив комп'ютерне моделювання і завантажив у систему штучного інтелекту результати голосувань за всі роки існування кіно-премії. І отримав результати - "Рома" Альфонсо Куарона - без варіантів - отримає статуетку як "кращий фільм". Стрічка не сподобається тим, хто чекає звичної драматургії - з обов'язковою кульмінацією та розв'язкою. Тут немає звичного темпо-ритму, зате є споглядальність. І життя - таке, як воно є.
Так само з усього, що знято за рік, обирали і документальні фільми
Коли люди, які розбираються у кіно, проте ніколи не жили у штатах, наважуються обговорювати голлівудські тренди і тенденції (мовляв, це зараз модно, а це - ні) - вони забувають, що є тема, яка тут буде актуальною завжди. Боротьба за свободу і незалежність. Вона присутня у будь-якому голівудському фільмі - від глибоких історичних драм до здавалося примітивних бойовиків. І саме тому - попри всі розмови, що "українська тема начебто не в тренді", що "від України втомилися", - фільм про події на українському Донбасі цього року був відібраний до шорт-листа претендентів на "Оскар".
Є трейлер, є архів наш - обстріли у той день.
"Віддалений гавкіт собак" - розповідь про родину на самІй лінії фронту. Вони б не вижили одне без Одного - 10-річний хлопчик, в якого не залишилося більше рідних, - і бабуся із хворим серцем, яка пообіцяла собі попри все триматися - заради онука. В цій історії - ані слова перебільшення або неправди. Цих героїв знають кореспонденти "Подробиць", чия доля переплелася із їхньою. На самому початку війни нашу знімальну групу ця родина врятувала від смерті.
"Коли почався обстріл, то всі місцеві мешканці зникли, і ми залишились з Елею просто посеред вулиці, самі, і навіть не знали, куди сховатися. Тут вибігає хлопчик - Олег, герой фільму, і каже: "Дядя, тьотя, давайте до нас, у нас є погреб, схованка. Отак як поступив той хлопчик, хоч поруч були місцеві, та їм було все байдуже, але він виявився такий класний, і по-перше, патріот України, по-друге, просто человечний", - говорить Вадим Ревун, оператор телеканалу "Інтер".
Вони ніколи в житті і не мріяли опинитися у Нью-Йорку, який хіба по телевізору бачили у тому ще, своєму "довоєнному" житті. Але кіноакадемія організувала покази по Америці - і режисер вирішив привезти у Штати і героїв. Було б неправдою сказати, що ця стрічка змінила їхнє життя - адже зі Америки Олександра Миколаївна та Олег знову повернулися у свій напівзруйнований дім на лінії фронту. Але фільм дав їм надію, показавши - іншим не байдуже те, що відбувається в Україні.
"Я сам тепер постійно читаю воєнні повідомлення з Донбасу. І не мати можливості допомогти їм, забрати їх звідти, щось змінити - це відчуття так мене пригнічує!", - говорить Сімон Леренг Вілмонт, режисер фільму.
Отже "Оскар" цього року дуже різний. Адже об'єднав фільми, і про які говорить кожен, і ті, що показують лише маленькі кінотеатри чи взагалі - платні телевізійні сервіси. Для актора чи режисера лише сам факт, що кіноакадемія звернула на тебе увагу - здатен змінити кар'єру. Той самий Євген Афінієвський, що 3 роки тому зняв Winter on Fire - "документалку" про Майдан, яку номінували на "Оскар", зараз. у Ватикані. Знімає фільм на прохання Папи Римського. Про такі "зіркові зміни" мріють усі номінанти - і не важливо, скільки в тебе ролей і скільки років ти у Голлівуді.