Штрафи, перевірки і відключення: яких сюрпризів чекати від комунальної реформи? [ Редагувати ]
У травень - по-новому! Набирають чинності зміни до Закону про житлово-комунальне господарство. А там - усе! Повний набір - пеня, реальна загроза відключень...
Які права матимуть ті, хто вчасно сплачує рахунки? Та до чого готуватися боржникам? З'ясувала Феруза Бегматова.
"Я теперь звоню и говорю сразу: добрый день, я такая такая-то, психічно нормальна, є справка, звернення від вас вже було і починаю перечислять проблемы", - розповідає Тетяна Галітовська, мешканка Києва.
Це - мешканка столичної висотки пані Тетяна. І так вона починає кожну свою розмову з комунальниками. А все тому, що списки зі злісними скаржниками ЖЕКівці подали в місцеві поліклініки - із проханням перевірити, чи не стоять вони на обліку у психіатра.
"А я нормальная, я только нетерпимая к хаосу. Я требую только: заплатила деньги - окажите мне услугу", - говорить Тетяна Галітовська, мешканка Києва.
Жінка справно платить за комуналку, але натомість отримує низку проблем.
"Когда ты идешь с работы домой, бэкс упал, выкопали яму, яма 8 месяцев, валит оттуда пар, дети туда падают, мусор туда бросают и ты через день звонишь и говоришь: когда вы закопаете яму, почему дворники не убирают, воды нет, света нет", - скаржиться Тетяна Галітовська, мешканка Києва.
А це Сергій. Він живе у квартирі без централізованого опалення, однак тепловики чомусь виставили йому борг 20 тисяч гривень.
"Купили квартиру, батареи нет. Поставили электричество. Обратились в предприятие, что мы не можем получать услуги. Нам сказали: "ну и что" и дальше продолжают начислять", - розповідає Сергій Телуєв, мешканець Новомосковська.
І наостанок - пані Лариса. Вона завідує ЖЕДом в елітному столичному районі на Печерську - і вкотре намагається влаштувати з боржниками очну ставку.
"Добрый день, нам нужна 20 квартира. Там никого нет, долг у них уже более 6 месяцев", - говорить Лариса Ткач, заступник начальника ЖЕД „Печерськжитло".
Ці історії - просто комунальна класика. Та з першого травня на українців чекають зміни. Має запрацювати новий закон про ЖКГ.
По-перше, відтепер мешканці зможуть самі визначати постачальників послуг.
Активній пані Тетяні - це стане в нагоді. Бо зможуть обрати компанію, яка займатиметься тим, що раніше називалося "утриманням будинків та прибудинкової території", а зараз - "послугами з управління".
"Для цього потрібно зібрати підписи, або зібрати на збори 75 %", - зазначає Петро Романюк, заступник директора КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва"
Та ця норма жодним чином не стосуватиметься питань пана Сергія. Він і надалі матиме справу із монополістом на ринку комунальних послуг - міським теплоенерго.
"Споживачі не можуть обрати виконавця послуги із водопостачання, теплопостачання", - говорить Петро Романюк, заступник директора КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва".
Хоча є важливий момент, який у цій сфері все ж зміниться - це форма договору.
"Таке нововведення є в законі і воно стосується індивідуального договору - це можливість монополіста - водоканалу чи тепломережою обслуговувати внутрішні системи, по яким, власне, і надається послуга", - говорить Наталія Кравченко, заступник директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення.
Що це означає? І для чого це робити? - щоб унеможливити ось такі ситуації:
"Мы сидим зимой без отопления - ЖЕК приезжает и говорит: "ну тут вообще не наша работа, это работа Киевэнерго" - вот они друг на дружку, и мы 2 месяца сидели без отопления", - розповідає мешканка Києва
А все тому, що за подачу тепла відповідала одна компанія, а за труби - інша
"Законодавець тепер орієнтується на те, що ви платите за тепло, умовно кажучи, теплопостачальну організацію, вона повинна вам забезпечити послугу від котельні до квартири", - пояснює Петро Романюк, заступник директора КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва".
А от інше нововведення - доволі скандальне, але точно може вирішити проблеми пані Лариси. Це впровадження пені за невчасну оплату комуналки.
Максимально - 4% річних. Приміром, за кожну 1000 гривень боргу - пеня 10 копійок у день.
"Але ми з вами, як сторони договору, коли укладатимемо договір - можемо визначати розмір цієї пені. Тобто, закон обмежив, щоб монополіст не нараховував більше", - говорить Наталія Кравченко заступник директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення.
Станом на кінець січня українці заборгували понад 60 мільярдів гривень!
"Ось тут борг більше 100 тис - це фактично 20 років люди не сплачують за комунальні послуги", - показує Петро Романюк, заступник директора КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва".
Але зворотної сили закон не має, тож на вже існуючі борги пеню нараховувати не будуть.
"Якби на ці цифри нарахувати пеню, тут були б суми, сопоставімі з ціною квартир", - зазначив Петро Романюк, заступник директора КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва".
А от якщо і пеня не виправить злісних боржників - то їх обіцяють відключити від усіх благ цивілізації.
"Надсилається попередження, протягом 30 днів з дня отримання попередження - якщо не реагує, мають право відключати", - застерігає Наталія Кравченко, заступник директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення.
Але проблемної ситуації можна уникнути, уклавши договір реструктуризації боргу.
"На год или два - это разбивается, какую сумму может человек платить по 100, 50", - говорить Лариса Ткач, заступник начальника ЖЕД „Печерськжитло".
Та українці користаються цим дуже рідко. Бо розуміють - відключити їм тепло та воду вкрай важко.
"Будинки в нас побудовані за такими схемами, що всі споживачі зав'язані, це тільки нові будинки вони будуються з іншою розводкою", - говорить Наталія Кравченко, заступник директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення.
Може тому українських боржників злякати листами-попередженнями важко.
…Чого не скажеш про Європу.
"Протягом 15 днів після кінцевої дати для оплати, постачальник має прислати лист-нагадування. І якщо клієнт все одно не сплатить, пізніше надіслати ще одне попередження, в якому запропонувати план оплати частинами", - говорить Каріне Саргасян, керівник юридичного відділу центру Brugel.
Це - комунальні правила в Бельгії. Тамтешні мешканці реагують відповідально навіть на перше попередження.
"Я просто забув заплатити один раз і все - мені прийшло попередження, що мені можуть перекрити постачання", - зізнається Жан-Мішель Соро, житель Бельгії.
Хоча відключення постачання в Бельгії справа не одного дня. Позбавляти енергопостачання взимку - заборонено. А відключити повністю світло, воду чи газ можна лише за рішенням суду.
"Але це в Брюсселі. В інших регіонах рішення суду не потрібне для припинення енергопостачання, до того ж там система передоплати. Не сплатив вчасно - відрізаний автоматично. Тож це ефективніше", - говорить Каріне Саргасян, керівник юридичного відділу центру Brugel.
І останнє українське комунальне нововведення - обов'язок мешканців щодо доступу контролерів до лічильників.
"Здравствуйте, я контролер "Водоканала", меня зовут Алина, контрольное снятие показаний. - О господи!"
Цьому, зазвичай, мешканці не раді.
"В основном, люди не пускают и показаний не передают", - розповідає Ліна Сидорчук, начальник відділу збуту багатоквартирним будинкам Дарницького району.
Це, до речі, одна з причин накопичення боргів.
"Они, в любом случае, платят то, что они потребили, а им пришел средний расчет, и из-за этого идет долг. То есть, разница поступает в долг и пока мы не пойдем на контрольный съем или человек не обратиться с заявочкой, не придет к нам в центр обслуживания - у него будет долг", - розповідає Ліна Сидорчук, начальник відділу збуту багатоквартирним будинкам Дарницького району.
У Бельгії ж лічильники на газ, воду, електроенергію усіх мешканців будинку зазвичай розташовані у підвалі. На кожному - прізвище та номер квартири.
"Кожного року вони перевіряють - десь в кінці вересня звірка. Але якщо нас немає вдома, ми можемо внести дані онлайн. Ну і нам треба правильні цифри подавати, бо все одно потім зловлять і прийде "рахунок-сюрприз", - зазначає Жан-Мішель Соро, житель Бельгії.
"Рахунки-сюрпризи" бельгійцям приходять часто ще й тому, що тут не вносять дані лічильників щомісяця. Зазвичай, компанія-постачальник газу та електроенергії, яких тут багато, просить платити орієнтовну однакову суму щомісяця. А в кінці року за звіреними показниками - або повертає кошти, або вимагає доплату.
"Буває, це і 500, і 600 євро. Але тоді можна просити про відтермінування". - говорить Жан-Мішель Соро, житель Бельгії.
Та головне, бельгійці чітко розуміють, за що вони платять. На відміну від українців.