Українські заробітчани захищають свої права у Європі [ Редагувати ]

Поїхати на заробітки і не заробити нічого! Історія, знайома багатьом українцям, бо ж шукати кращої трудової долі - за кордон їдуть мільйони наших співгромадян. А от що робити, коли ошукали, знає не кожен. У чужій країні і закони інші, і мова чужа... Проте опускати руки точно не варто. Про сміливців, які вирішили захищати свої права - розповість Олена Абрамович.

Андрій будівельник із Харкова. Приїхав до Брюсселя у бригаді із п'ятьма іншими українцями. Роботодавець поселив їх у трикімнатній квартирі з доволі хорошими умовами.

"Вот такая комната на трех человек, кровати у нас одноярусные, двухъярусные, нам выделили сразу новое постельное белье, новые матрасы".

Є умови, аби приготувати їсти. Ще й кілька разів привозили пакети із харчами від роботодавця. А вид із вікна взагалі "на мільйон", жартує Андрій.

"Очень хороший район, экология, кролики бегают по лужайкам. Каждое утро к нам прилетают 3 попугая жако и ссорятся тут достаточно громко".

Однак тривала ця ідилія не довго. У неділю ввечері перед другим тижнем роботи - чоловікам надійшло повідомлення від керівника, що на об'єкт їх більше не пустять.

"Работали мы вот там вот на 5 и 6 этаже. Устанавливали приборы освещения. Но общий характер работы был виден, что будет конфликт и этот конфликт начался ровно через неделю", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин із Харкова.

Почалося все з того, що бригада прибула та взялася до роботи на три тижні пізніше, ніж це пообіцяла польська фірма, яка, власне, сюди їх і прислала.

"Польский работодатель не смог вовремя предоставить нужных документов, для того, чтобы мы легально приступили к работе из-за чего бельгийский подрядчик понес определенные материальные потери в виде штрафов", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин із Харкова.

А компенсувати збитки вирішили за рахунок українських працівників. Заявили, що 60% ламп, які встановлювали майстри, не працюють.

"Нашу бригаду обвинили в том, что мы некачественно выполнили свою работу, не предоставив нам никакой возможности доказать, что это не так обвинили в низкой квалификации людей, которые имеют опыт работы от 15 до 30 лет электриками. Это очень обидно", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин з Харкова.

Бригаду попросили виїхати. Грошей дістатися в Україну в них не було. По допомогу звернулися до українського консульства. Проте там їх відіслали до приватного адвоката, який бере по 120 євро за годину.

"Когда человек в беде и ты обращаешся в посольство своей страны, ты ожидаешь, что тебе помогут. А когда в ответ на это тебе предлагают уехать к юристу, платному юристу, в другой город", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин із Харкова.

Зрештою Андрій звернувся до груп бельгійських українців у Фейсбуці. Там, серед порадили йти у місцеву інспекцію праці, захопивши із собою всі дозвільні документи.

"Ну давай договор - а у меня его нету".

В офіс подавати скаргу ми поїхали разом із Андрієм. Для іноземців місцеві служби, до речі, винаймають перекладачів власним коштом. І поки Андрій спілкувався за зачиненими дверима з інспектором, нам - як усе працює - розповідав менеджмент Федеральної інспекції праці.

"Для іноземних працівників немає ніяких загроз. Єдине - їх можуть повернути додому. Але це в жодному разі не заборона в'їзду надалі. Ми, бельгійці, відповідальні за те, щоб перевірити, що вони справді зареєстровані та соціально захищені Десь: в Польщі чи Бельгії. Але жодні штрафи, наприклад, за фальшиву форму А1 працівнику не загрожують", - говорить Хілер Вілемс, радник федеральної інспекції праці Бельгії.

Проблеми зазвичай у роботодавців. Трудова інспекція перевіряє, чи належні умови проживання забезпечують іноземним робітникам, і чи платять достатню зарплату. Європейські закони дозволяють працювати українцям із польськими дозволами на роботу, якщо у Бельгії їм платять мінімалку. І це перше, на що звертає увагу інспекція.

"Україна, Польща, Румунія, Болгарія - працівники з цих країн часто отримують тут польську мінімальну зарплату. А це - незаконно. Наприклад, у будівельному секторі у Бельгії мінімальна зарплата за годину 15 євро 30 центів без податків", - говорить Хілер Вілемс, радник федеральної інспекції праці Бельгії.

Та українці часто погоджуються на 7-8 євро за годину. А ще працюють понаднормово та у вихідні, що мало б оплачуватися за підвищеними тарифами.

"Якщо роботодавець не хоче доплачувати, ми можемо, як трудова інспекція, подати заяву в правоохоронні органи. За бельгійським законом, несплата мінімальної зарплати - це кримінальна відповідальність", - говорить Хілер Вілемс, радник федеральної інспекції праці Бельгії.

Платити іноземцям мають стільки ж, як і місцевим, аби мігранти не забирали робочі місця. У Бельгії кожен третій будівельник приїжджий. Тож трудовим інспекторам є з чим працювати. Андрія розпитували майже дві години.

"Как мы сюда приехали, с кем мы работали, какие виды работ производили, какие условия жизни, какие условия работы, какие условия оплаты, какие договоренности у всех участников сторон. Я был удивлен, что так подробно узнают", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин із Харкова.

Також в Андрія взяли дані банківського рахунку, куди можна повернути кошти. Та надали особисті контакти, якщо раптом хтось йому погрожуватиме.

"Они предложили сразу написать заявление инкогнито или анонимно, если мы опасаемся за свою жизнь или благополучие наших семей", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин із Харкова.

Проте погроз не було. Бельгійська фірма, навпаки, почала залагоджувати конфлікт і запропонувала гроші на дорогу додому. Та Андрій йти до кінця - й отримати повну оплату праці.

"Потому что мы здесь на законных основаниях, мы свою работу выполнили, и нам должны ее оплатить", - говорить Андрій Коновалов, заробітчанин із Харкова.

Та швидкого вирішення проблеми Андрієві не гарантували, бо спочатку трудова інспекція спробує "вибити" гроші у польської фірми. Очолюють її, до речі, українці. А якщо не вдасться - тоді вже притягати до відповідальності бельгійців.

Проте перший результат уже є - бельгійські роботодавці - принаймні деякі з них - зі здивуванням усвідомили, що українські гастарбайтери теж можуть захищати свої права.