Біля Авдіївки продовжуються обстріли бойовиків [ Редагувати ]

Минулої доби на передовій поранено трьох українських військових. Противник тричі відкривав вогонь. Поблизу Водяного бойовики вдарили з ручних протитанкових гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї. Біля Гнутового атакували з великокаліберних кулеметів. А поблизу Шумів зі снайперської зброї. Про ситуацію неподалік Авдіївки - у сюжеті Руслана Смєщука.

Авдіївський напрямок. Позиції біля селища Верхньоторецьке. Окопи бойовиків навпроти, їхні бруствери можна бачити крізь оптику камери. На таких дистанціях найефективніше воювати - ось такими великокаліберними кулеметами.

"До бліжайшей позиції, в районі півтора кілометра. Далі можемо давати відсіч тільки більш влучною зброєю", - говорить Ігор, військовослужбовець ЗСУ.

Та напередодні проти армійців окупанти застосували чималий спектр важкого озброєння - гармати, зенітки та бронемашини піхоти. За кілька днів тут поранено не одного армійця.

"Сейчас пошло... в той стороні отримала прапора, зайка, также наголосили в той стороні "АГСом". В основному під вечір, когда всі розслаблені, така в них тактика", - говорить Валерій, військовослужбовець ЗСУ.

Проте під вогнем не тільки військові. Страждають і мирні жителі.

Хоча лінія зіткнення тут проходить за селом періодично по цих вулицях та будинках місцевих жителів влучають кулі та снаряди бойовиків. Як це сталося вчора. В черговий раз у цей будинок влучив запалювальний боєприпас. Хата майже миттєво зайнялася. Згорів і частково просів дах, тепер жити тут небезпечно, стеля може обвалитися будь-якої миті.

"Тут жили люди буквально до вчора. Жила бабуся яка зараз отримала опіки вам шпиталі. Це була або атака с безпілотника який скинув запалювальною суміш на цивільний будинок або це була підступні черга із кулемета із запалювальними набоями", - говорить "Дим", військовослужбовець ЗСУ.

Тут, у зоні бойових дій, навіть у крайніх хатах і досі живуть люди. Здебільшого ті, кому тікати нікуди.

"Опасно, но я тут 55 лет прожила. Куда я пойду? Страшно, вчора вони сгорело и я не знала что делать. Но куда?" - говорить Надія Дмитрівна, місцева жителька.

У Надії Дмитрівни на подвір'ї запас стратегічного матеріалу шиферу. На її дах уже прилітали снаряди, довелося лагодити. Життя пенсіонерки, як і життя воєнного Донбасу - безрадісне та розділене війною.