Біометричний алгоритм замість паспорта: штучний інтелект упізнаватиме роківку ока [ Редагувати ]
Біометричний алгоритм замість паспорта. У майбутньому нам, найімовірніше, не знадобляться документи. Для подорожей достатньо буде того, щоб штучний інтелект упізнав - обличчя, відбитки пальців і рогівку ока.
Такі технології вже є. Дмитро Анопченко на собі перевірив їх ефективність.
На вулиці, в офісі і, без жодних сумнівів, в аеропорту. Щодня нас із вами непомітно знімають сотні, якщо не тисячі, камер спостереження. Ось просто зараз я з'ясував.
"Мене одначасно фільмують щонайменше десять камер. Єдина відмінність - раніше всю цю картинку в режимі он-лайн аналізували люди, а зараз - штучний інтелект.
Навіщо потрібно комп'ютерне розпізнавання? Як це працює? Чи можна обдурити систему? І чи небезпечно сканувати рогівку ока? Щоб розібратися в усьому, американське Міністерство внутрішньої безпеки дозволяє нам взяти участь у тесті новітньої апаратури. У цьому залі на добровольцях перевіряють технології, частина з яких уже працює в аеропортах і на прикордонних пунктах. Я теж на собі спробую їхню ефективність.
Світ стикається з новими викликами й загрозами, але реагувати на них, як раніше, - вже нереально. Простий приклад - контроль в аеропортах. Лише в Америці щодня більш як два з половиною мільйона людей вилітають у рейси. Пасажиропотік щороку зростає на 5%. Постійно збільшувати штат прикордонників та правоохоронців неможливо. Отже, потрібен штучний інтелект.
Ось я проходжу через систему перевірки, яка розпізнає обличчя. Комп'ютер, на відміну від людини, здатен ухвалити рішення за секунду, обравши з мільйонів і зрозумівши, що я - це я, а не хтось схожий.
Далі те ж розпізнавання, але камеру вже зробили інфрачервоною, вона може працювати за будь-якого освітлення. Такі зараз використовують у Великій Британії.
Система вже встановлена в Лондонському "Хітроу" - у них є термінали, де одночасно пасажири і міжнародних, і внутрішніх рейсів в одному залі. Так їм не треба нікого розділяти, біометрика все сама за них робить.
Ідея в тому, щоб максимально прискорити всі формальності, нікого зайвий раз не затримувати, а перевірку зробити ефективною і майже непомітною. Так з'явилися технології, коли зупинятися взагалі не потрібно комп'ютер на ходу сканує обличчя в натовпі, порівнюючи дані з кількох камер.
"Скажу вам відверто - в тестову базу даних ми помістили мільйон облич. І на ній перевіряли наші технології", - говорить розробник систем ідентифікації.
Ось, тестуючи систему, я кілька разів проходжу через "розумний турнікет", такі вже в амстердамському аеропорту встановлені. Я спеціально нахиляю голову й дивлюся в телефон. Для штучного інтелекта це не перешкода, йому вистачає частки секунди, коли я змінюю положення голови, щоб мене упізнати. І все тому, що комп'ютер зовсім не фото порівнює.
"Система створює біометричний алгоритм - це щось на кшталт математичної формули. І з цієї формули ви назад отримати фото вже не можете, зате один раз створивши її - штучний інтелект завжди вас упізнає", - говорить розробник систем ідентифікації.
У кіно все інакше. Ось суперагент Джейсон Борн у виконанні Мета Деймона, з легкістю ухиляється від камер зовнішнього спостереження. Почувши моє запитання - чи є в блокбастерах хоч крапля правди, експерти - сміються.
"Не вірте тому, що ви бачите в кіно. З одного боку - у фільмах ви можете розпізнати когось, хто пройшов за п'ять кілометрів від камери. Насправді сьогоднішня техніка не настільки хороша. З іншого боку, комп'ютер точно розпізнає вас, якщо скривитесь або жуйку за щоку запхаєте. У крайньому разі програма щось запідозрить - і ще швидше звЕрне на вас увагу людини", - говорить Нік Вайтхед, фахівець із технологій розпізнавання осіб.
Розробники кажуть - не допомагають уже ні окуляри, ні кашкет. Бо штучний інтелект здатен уявити який би ви мали вигляд без них і упізнати.
"Навіть якщо ви кашкета зовсім на очі насунете, що вже й самі нічого бачити не будете, система вас все одно обов'язково упізнає", - говорить Амол Дешмок, експерт із технологій розпізнавання осіб.
Нас запевняють - мовляв, усе це не для стеження потрібно, а для зручності.
Тут, у столичному аеропорту імені Рейгана, перш ніж вилетіти, паспорт, візу та посадковий талон мені доведеться показати мінімум 5 разів. Спершу - на чекіні, де авіакомпанія приймає багаж і перевіряє документи. Далі довга дорога, ходімо.
Це другий чек-поінт. Тебе перевірять уже працівники аеропорту. Термінали тут між собою не з'єднані і їм важливо розуміти, що ти в правильному місці.
Далі TSA, американська служба авіабезпеки. Тут ретельно перевірять і документи, і багаж, і тебе самого. Гадаєте, це все? Буде ще перевірка в гейті. І навіть при вході в літак, коли рейс міжнародний, стюардеси часто мають знову перевіряти пасажирів, щоб бути впевненими, що вони летять до того міста, куди потрібно.
Усі ці нескінченні перевірки в Міністерстві внутрішньої безпеки США і пропонують у майбутньому замінити на одне-єдине сканування людини на чекіні. А далі система, запам'ятавши вас і знаючи, хто ви й куди летите, сама веде пасажира через аеропорт. Направить у гейт, якісь двері відчинить, якісь ні, не пустить пасажира на борт іншого лайнера і не дасть забрати чужий багаж.
"Ми вже щодня використовуємо всі ці технології - і відбитки пальців, і розпізнавання осіб, і сканування рогівки ока! Все давно вже на смартфонах впровадили, і люди, не замислюючись, використовують це, аби увімкнути комп'ютер чи телефон. І це не про те, що "уряд щось робить із людьми" - це про те, що хороші технології, які вже працюють, ми можемо використовувати для безпеки країни", - говорить Арун Віморі, директор Центру біометрії та ідентифікації Міністерства внутрішньої безпеки США.
Але для "цифрового паспорта" лише обличчя недостатньо. Тому тут тестують системи сканування рогівки ока.
Мені кажуть: цей ідентифікатор із традиційними відбитками пальців і не порівняти.
Джек Картер, виконавчий директор компанії з виробництва сканерів сітківки ока
"Це в тисячі разів надійніше, ніж відбитки. Рогівка - унікальний ідентифікатор, якщо не брати до уваги ДНК. Навіть у близнюків вона різна. Рогівка на двох очах у вас теж відрізняється. Якщо порівнювати з відбитками пальців, там малюнок раз на 50 тисяч випадків може повторитися, а для рогівки шанс на помилку - один до двох трильйонів.
Сканери очей не впроваджують повсюди лише з однієї причини - зчитування дороге і триває від трьох до п'яти секунд. А для перевірки тисяч авіапасажирів, це поки що забагато. Була іще одна проблема - комп'ютерам заважали зчитувати дані контактні лінзи. Тім і його команда розробників систем штучного інтелекту першими з цим впоралися.
"Якщо лінза повністю блокує сітківку, то вашу особу система не впізнає. Але ми навчили комп'ютер визначати, що лінза на оці в принципі є. І тоді з'явиться сигнал тривоги й система викличе людину для перевірки. І дурити, надягаючи лінзи, вже не вийде", - говорить Тім Маерхоф, експерт із ідентифікації по рогівці ока.
Якщо це все об'єднати, а техніка для сканування буде скрізь тоді людина стане "сама собі паспортом".
"От візьмімо ваше ім'я. У всьому світі людей із таким самим безліч. Додаєш прізвище - тезок стає в рази менше. Далі додаєш біометрику. Бо якщо ви скажете - мовляв, хочу вже зараз обличчя замість паспорта використовувати, то при величезній кількості населення Землі виявиться, що ви, на жаль, зовні не настільки вже й унікальні", - Арун Віморі, директор Центру біометрії та ідентифікації Міністерства внутрішньої безпеки США.
Тож усі проекти й технології, які ми випробували, - справа далекого або близького, але майбутнього. І єдине, в чому мене запевнили: яким би розумним не став штучний інтелект, останнє слово завжди буде за людиною.
Цим матеріалом ми починаємо серію сюжетів про технології майбутнього. Наступної п'ятниці в "Подробицях тижня" дивіться репортаж Дмитра Анопченка зі Стенфордського університету, де нещодавно створили Центр із вивчення штучного інтелекту.
Автомобілі, які самі виберуть оптимальний маршрут. Роботи, що передбачають дії пасажирів і визначають потенційного терориста. І комп'ютерні програми, які знають про нас більше, ніж друзі та родичі. Усе це вже існує. А ми покажемо.