Парламент схвалив законопроект про ТСК і процедуру імпічменту президента [ Редагувати ]
День збільшених повноважень. Верховна Рада ухвалила закон про тимчасові слідчі комісії, який спрощує процедуру імпічменту і відкриває народним обранцям можливість повноцінного розслідування.
Ухвалення цього документа нардепи анонсували ще на початку своєї каденції. І от під кінець - задумане втілили.
Подробиці - далі.
Практика одного напруженого дня, схоже, вже стала у парламенті традицією. Четвер - час голосування. На порядку денному - низка документів, нардепи - вже зранку під куполом.
Три дні поспіль розглядали поправки до законопроекту, який розширює функції тимчасово-слідчої комісії. Сьогодні - фінальне голосування.
"Цей закон буде дієвим, що представники виконавчої влад будуть чітко відповідати згідно з законом за недостовірну інформацію або не своєчасно надану інформацію", - наголосив Сергій Соболєв, народний депутат, фракція "Батьківщина".
"З самого початку це була наша позиція - відкрити шлях до імпічменту, і взагалі надати право ТСК бути дієвим органом, тому що сьогодні це чисто піар-майданчик, а він повинен працювати, виконувати свої завдання, і цей закон відкриває шлях до цього сценарію. У нас було дуже багато випадків, коли в парламенті, в цьому, залишки правлячої коаліції перемагали закони всупереч правлячої Конституції. Перш за все - це так званий мовний закон, який порушує конституційні права третини населення і наших громадян, і тому ми не можемо підтримувати те, що протирічить Конституції", - наголосив Юрій Бойко, народний депутат, співголова політичної партії "Опозиційна платформа - За життя".
"Головна цінність цього закону те, що парламент отримує інструмент на виконання однієї зі своїх найважливіших функцій - функції контролю", - зазначила Оксана Сироїд, віце-спікер Верховної Ради.
Врешті, 279 нардепів підтримали документ. Тепер парламент має законні важелі для початку процедури імпічменту президента. Щоправда, висловити недовіру главі держави буде дуже складно.
"За практикою це виглядає так: 226 депутатів мають ініціювати це питання. Після цього - тимчасова слідча комісія створюється, яка опрацьовує ті обставини, формує свій висновок. Якщо цей висновок буде, що є ознаки скоєння президентом злочину - цей висновок відправляється для прийняття рішення Верховним судом і Конституційним судом. Без рішення цих інстанцій, рухати процес неможливо. Після цього, парламент приймає рішення", - пояснив Леонід Ємець, народний депутат, фракція "Народний фронт".
"Процедура імпічменту виписана в Конституції, вона є дуже і дуже складною, тому я би звернувся до президента Володимира Зеленського. Йому би треба було ініціювати внесення змін до Конституції і зменшення цифри фінального голосування - 3/4 від складу Верховної Ради, - це математично 337,5 депутатів, тобто 338. Цю цифру треба зменшити - аби процедура була дієвою хоча - б до 275", - переконаний Сергій Власенко, народний депутат, "Батьківщина".
Та не імпічментом єдиним. По-суті, тимчасові слідчі комісії, у складі яких як нардепи, так і спецпрокурори - мають право розслідувати діяльність будь-яких державних органів. І що важливо, тепер таємниць від парламенту не буде.
"Рада отримала можливість контролю над державними органами, над суб'єктами підприємницької діяльності і так далі - можливість контролювати і впливати. Того, що раніше не було, а будь-який парламент має мати такий інструмент. Ця рада могла реально, якби вона мала такий інструмент, розслідувати питання Іловайську, розслідувати і впливати на "Ротердам", мародерські і корупційні схеми", - наголосив Андрій Білецький, народний депутат, позафракційний.
Ну і головне - тепер усі висновки слідчої комісії матимуть юридичну силу, а не будуть просто папірцем із висновками.
"У парламенту дійсно з'являється можливість контролювати владу, контролювати правоохоронні органи, викликати їх сюди, створювати слідчі комісії, в яких будуть і слідчі спеціально-призначені, і спеціальні прокурори, і головне, щоб висновки цих слідчих комісій - вони будуть мати процесуальний статус - юридично обов'язкові. І тоді вже ніхто не матиме можливості їх ігнорувати", - зазначила Тетяна Острікова, народний депутат, "Самопоміч".
"Це надзвичайно важливе історичне рішення, і я радий, що я автор цього закону, але цього мало. Наступним кроком мають бути зміни до Конституції про скорочення чисельності депутатів до 250 чоловік, 450 дармоїдів - багато. Ми даємо інструменти парламентського контролю, але це повинні бути відповідальні люди", - заявив Олег Ляшко, народний депутат, "Радикальна партія".
Та якщо із законом про тимчасові слідчі комісії в парламенті все було швидко і злагоджено, то з кадровими питаннями не склалося. Народні депутати відмовились звільняти очільника МЗС Павла Клімкіна, не підтримали звільнення міністра оборони Степана Полторака, та не відпустила голову служби безпеки Василя Грицака. Ці звільнення ініціював президент Володимир Зеленський, але парламент знову сказав президентові "ні".