Нові закони роботехніки: у США створили лабораторію штучного інтелекту [ Редагувати ]

Реальність, схожа на фантастику. "Розумні комп'ютери" з пригодницьких романів та фільмів про майбутнє непомітно стають частиною нашого життя. Технології розвиваються так стрімко, що в знаменитому Стенфордському університеті навіть вирішили створити Лабораторію штучного інтелекту.

Вона має стати основним центром для досліджень і координувати роботу інших учених по всьому світу. Дмитро Анопченко познайомився з її засновниками. І розібрався - чого чекати в найближчому майбутньому.

Те, що раніше дивувало, тепер стало буденним і звичним.

Ось у Парижі машина асистує хірургам. Добре, хоч людської подоби роботу не надали, щоб не лякати пацієнтів.

Ось у тій же Франції роботів закупили для... будинків для літніх людей. Виявилося, що старенькі охочіше роблять зарядку, якщо поруч машина.

А в Японії, де дорого тримати вдома тварин, учені пропонують собаку електронну, господарю вона радіє і на чужих гавкає неголосно, щоб сусідів не дратувати.

Та все це машини, які запрограмовані на стандартні дії і не здатні мислити. Інша річ коли роботів з'єднують із системою штучного інтелекту.

Приміром, в Оксфорді представили механічну художницю. Малює машина, погодьтеся, непогано, і навіть зробила свій автопортрет - анфас і з потилиці.

"За найближчі 10 років усе ще більше зміниться, якщо вже з'явилася можливість об'єднувати тіло робота і штучний інтелект. Скласти ці дві частини - і отримуєш вибухонебезпечну суміш", - говорить Айдан Меллер, розробник робота-художника.

Чому "вибухонебезпечну"? На цю тему знято безліч фільмів, та найкраще написав американський фантаст Айзек Азімов. Він першим став шукати відповіді на запитання: які закони мають бути в основі? І як зробити, щоб розумна машина не повстала проти людини? Сучасні вчені - теж про це думати почали.

З нуля створити нові правила взаємодії зі штучним інтелектом, умовно кажучи, всерйоз написати 3 чи 5 законів, такі, як у Айзека Азімова, і мають тут, у Стенфордському університеті, де зібрали найкращу не тільки в Америці, а й в усьому світі команду, яка добре знається на проблемі.

"Розробити правила й директиви - неймовірно амбітне завдання. Ми не можемо нікому нав'язувати, що робити, але водночас зобов'язані створити загальні настанови. Зокрема, і для приватних компаній. Знаєте, як їх критикують", - говорить Сьюзен Атей, професор бізнес-школи Стенфордського університету.

Професорка Атей економіст світового рівня, і, здавалося б, штучний інтелект не її сфера. Але Сьюзен запросили долучитися до команди, оскільки вона досліджує, Як навчити машину прораховувати ймовірності.

"У світі стільки проблем. І ти щоразу замислюєшся, а що було б, якби в цій ситуації вчинили інакше? Зробили щось, чого ще не робили раніше? І поки комп'ютери ще не здатні це спрогнозувати", - пояснює Сьюзен Атей, професор бізнес-школи Стенфордського університету.

А що машини вже вміють - дивимося в Стенфордській лабораторії робототехніки. Саме тут "зрощують" механічне тіло й віртуальний інтелект. З перших успіхів ось цей малюк. Знайомтеся - Джек-робот. Його навмисне зробили не схожим на людину і кумедним. Кожен предмет навколо Джек запам'ятовує і дає порядковий номер.

"Усі ці квадратики, які ви бачите, - це він людей виявив. І всіх вас уже запам'ятав. Але нам мало, щоб він лише розпізнавав картинки!"

Джека вчать ще й передбачати поведінку людей. Розробники розраховують, що ця модель згодом заполонить вулиці, супермаркети та аеропорти. Робот чудово маневрує між людьми, розглядає їх та шукає закономірності. Старий чоловік, який повільно йде, підозр у нього не викличе. А от малюк, котрий опинився на вулиці сам, без батьків, або тип, що залишив сумку, з якої стирчать дроти, - привід для занепокоєння.

Сан-фран, потім дама-керівник проекту, потім сканер багажу в аеропорту, предмети на екрані.

Штучний інтелект настільки цікавить Міністерство внутрішньої безпеки США, що силовики тут, у Силіконовій долині, створили свою дослідницьку лабораторію. Одне із завдань навчити комп'ютер перевіряти ручний багаж авіапасажирів. І не просто сканувати предмети, а розуміти, що безпечно, а що ні.

"Як ми зрозуміємо, що машина не подумає, що ваш фен у багажі - це пістолет? Якщо вона помилково зніме тривогу - це ще більше затримає пасажирів, їхні сумки почнуть відкривати. І нам важливо, аби система сама вміла відокремлювати справжню загрозу від повсякденних дрібних речей", - говорить Меліса Ох, виконавчий директор наукового директорату МВБ США в Силіконовій долині.

Учені зі Стенфорда довели до ладу ще одну розробку, за яку будь-який суперагент віддав би все. Цей ангар - дослідницька автолабораторія. Тут навчають штучний інтелект керувати машиною. І не просто виконувати команди водія чи орієнтуватися в потоці - це вже й "Тесла" робить. Комп'ютер має контролювати авто на складних поворотах і прораховувати можливість аварії.

"Машини з автоматикою - вже частина нашого життя, але поки що за кермом - обов'язково людина. І ось це рубікон. Момент, коли машина поїде сама. Та поки існує 99 або 99,9 відсотків імовірності, що все буде добре, - комп'ютеру все одно не дозволять кермувати самому. А от як отримати ці сто відсотків надійності?" - говорить Крістіан Гердес, керівник автолабораторії Стенфорда.

Стенфордські тести ці сто відсотків часто Вже дають. На випробуваннях. Передати комп'ютеру керування авто, перекласти на нього побут і віддати контроль за здоров'ям. Розробки у Стенфорді настільки вражаючі, що розумієш - ще максимум 10 років і все це буде. От тільки науковці "старої школи" занепокоєні.

Професорка Чернігівська, відео якої в соцмережах набирають мільйони переглядів, каже: штучний інтелект - небезпечний.

"Как мы узнаем про это, если не дай Бог эта штука действительно получит самосознание, рефлексию. Что это значит? Что у нее будут собственные планы, собственные мотивы, собственный план жизни на этой планете - и мы в него не входим", - говорить Тетяна Чернігівська, професорка, фахівець із нейролінгвістики.

Я переказую ці слова керівникам Стенфордської лабораторії штучного інтелекту. Найкращим фахівцям у світі. Варто сказати, що одна з директорів, Фей-фей Лі, на хвилиночку - для Google штучний інтелект створювала. Мене запевняють: побоювання Чернігівської марні.

"Скажу вам - ми дуже-дуже-дуже-дуже далекі від цього моменту. Технології набагато недосконаліші, ніж журналісти хотіли б вірити! Я не про вас кажу, звичайно ж. Розробки штучного інтелекту, який був би зовсім як людський, здійснюються. Але якщо хочете мою особисту думку - я поки що не хвилювався б щодо "розуму в машини". Принаймні найближчі 50, а то й сто років", - вважає Джон Етчеменді, директор Стенфордської лабораторії штучного інтелекту.

Хто буде правий? Навіть найкращі вчені поки що можуть дати лише прогнози. Та якщо штучний інтелект навіть усупереч усім розрахункам отримає свідомість, своїм творцям він про це точно не скаже.