Дослідження якості води: науковці вирушать у нову експедицію Чорним морем [ Редагувати ]

Екологічний стан Чорного моря потроху поліпшується, хоча воно й залишається найбільш засміченим у Європі. Яких висновків дійшли науковці? Знає Андрій Анастасов. 

На румунському судні "Маре Нігрум" українські та грузинські вчені здійснили вже дві масштабні експедиції. У різних куточках Чорного моря вони відбирали проби води, щоб зрозуміти: якими речовинами та в якій концентрації вона забруднена. Для цього використовували сучасне обладнання.

"Также отбираем пробы донных отложений, которые также важны с точки зрения экосистемы. Потому что большинство загрязняющих веществ, депонируясь в донных отложениях, потом взмучиваясь, поднимаются опять в воды. Оборудование позволяет на максимальных глубинах для Черного моря - это две тысячи сто метров". - говорить Віктор Коморін, директор Українського наукового центру екології моря.

Висновки оприлюднили в Одесі. Отже, наразі основні джерела забруднення моря - стічні води, сільське господарство, яке використовує пестициди; відходи від фармакологічних заводів: у воді, наприклад, знайшли ртуть і діоксин. У подальшому, на підставі цих даних, учені розроблятимуть план заходів для покращення стану водойми.

"Це можуть бути різні заходи: може бути заборона певного пестициду - ви чули, що в Європі певні типи, які ми знаходимо в Чорному морі, вони є заборонені, отже назріває дискусія з приводу заборони цього пестициду, очевидно, в Україні", - говоритьМикола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України.

Позитивним моментом, зазначають науковці, є те, що екосистема Чорного моря хай і повільно, але відновлюється, бо здатна до самоочищення. Так, сюди масово повертаються камбала та краби. Крім того, сприятливо впливають екологічні програми, які реалізовує Євросоюз.

"Я убежден, что Черное море возвращается к жизни. Тринадцать миллиардов евро, который вложил Евросоюз для очистки реки Дунай сработали и это один из доводов того, что Черное море в лучшем состоянии, чем было", - говорить Ярослав Слободник, керівник проекту моніторингу EMBLAS.

Під час моніторингу дослідили також популяцію місцевих дельфінів. Ці китоподібні - своєрідні індикатори чистоти води. За їхньою поведінкою можна швидко оцінити стан усієї екосистеми.

"Ми дуже занепокоєні станом морської свині в Азовському морі. Там популяція за останні 15 років зменшилась більш ніж в два рази. Перш за все через загибель у браконьєрських рибальських сітках. І є побоювання, що в решті решт вона може зникнути, якщо не зупиниться браконьєрство", - говорить Павло Гольдін, провідний науковий співробітник Інституту зоології НАНУ.

 

Уже сьогодні - на тому ж судні - науковці вирушать у нову експедицію Чорним морем. Результати планують оприлюднити наступного року.