Обмін полоненими: скільки українців залишають у російських в'язницях? [ Редагувати ]

І ця найненависніша річ на землі, російська тюремна роба, ще й досі єдиний одяг для сотень українців, які сидять у в'язницях анексованого Криму, Росії та ОРДЛО. Про цих полонених цього тижня говорили всі. Уже звільнені бранці обіцяють свою підтримку. А влада - анонсує другий етап обміну.

Коли він може відбутися? І на яких умовах? Богдан Вербицький про українських патріотів, які досі потерпають у російських тюрмах.

Їх кілька сотень українців, розкиданих по тюрмах - Росії, Криму та ОРДЛО.

За цими цифрами людські долі та сім'ї. А ще сотні дружин, матерів і дітей, які сподіваються на повернення.

Єдине що є - це фотокартка. Після обміну 7 вересня і в цих людей з'явилася надія. Про них заговорили. Влада обіцяє другий етап обміну. Про допомогу українцям, які досі - в полоні, говорять; і майже всі вже звільнені. Роман Сущенко:

"Ми розробляємо певну таку українську ініціативу, місію якусь створити якусь структуру, яка би опікувалася політв'язнями, що там досі знаходяться", - говорить Роман Сущенко, журналіст.

"Когда сел самолет, я увидел первое официальное лицо, я спросил: Ну что - остальные? Первый вопрос - "Остальные", - говорить Олег Сенцов, звільнений бранець, режисер.

Першими, тиждень тому, обміняли "медійних бранців". Полонених, імена яких не сходили з поля ЗМІ. А от сотні "інших" відомі загалу значно менше. Серед майже немає "гучних" прізвищ. Це і військові, і цивільні. Кримськотатарські активісти. І всі вони політичні в'язні сидять за прокураїнську позицію. Більше того, досі невідома кількість інших полонених. 

"От служба безпеки України нещодавно публікувала що їх 223 людини, от в день звільнення 35 громадян України, вони написали 227. Тобто кількість зростає. Але це верхівка айсбергу", - говорить Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Тож найперше потрібно скласти точні списки. Підготувати так званий "обмінний фонд" і узгодити всі умови:

"Зараз ми готуємо, відверто скажу, інші списки і чекаємо на наступний етап обміну. Про це теж ми будемо домовлятись: і в Мінську, і в нормандському процесі", - говорить Володимир Зеленський, президент України.

"Я надеюсь что это не пустые слова, президент озвучил что есть второй этап", - говорить Олег Сенцов, звільнений бранець, режисер.

Звільненням українців опікуються дві підгрупи. До першої входить Офіс Президента, Міністерство закордонних справ, Служба безпеки України та омбудсмен. У їхній "юрисдикції" - в'язні Кремля в анексованому Криму та в Росії.

"Їх 113. Це 89 кримських татар, які знаходяться і в Криму, і на території Російської Федерації. 52 людини - це на території Криму, всі інші це у нас знаходяться на території Російської Федерації", - говорить Людмила Денісова, уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Кількість полонених і їхні прізвища - звірені та підтверджені:

"Посольство надсилає відразу всі відомості про людину, коли вона потрапляє в ту, чи іншу колонію тому ці дані вивірені", - говорить Людмила Денісова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Кримінальні справи у бранців за різними статтями. Одна з найпоширеніших - тероризм. Однак справжня причина їхнього ув'язнення - звісно, політична:

"Сервер Мустафаєв. Координатор кримської солідарності, це ініціатива, яка була створена самими родинами політв'язнів для того, щоб підтримувати один одного. Вони ходили на сфабриковані суди, вони збирали гроші для сімей, які залишилися без годувальника, вони відправляли посилки. І власне за це його й засудили за сфабрикованою справою", - говорить Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Сервер Мустафаєв один із ув'язнених, які сидять у Криму. ФСБ звинувачує його в організації теракту. Справу Мустафаєва слухають майже два роки. І весь цей час Сервер та ще четверо фігурантів - перебувають у СІЗО. На знак протесту, Мустафаєв відмовився брати участь у останньому засіданні так званого "суду". 

Утримують українців не тільки у тюрмах Росії та анексованого Криму. Десятки наших співвітчизників досі у в'язницях і "підвалах" окупованих Донецька та Луганська. І скільки їх? Годі відповісти. Усе тому, що предствники так званих ОРДЛО просто не надають точних цифр і не називають конкретних прізвищ.

"Там є абсолютно трагічні історії там де наші хлопці Сергій Глондар, Олександр Курєнков, Богдан Пантюшенко, вони знаходяться в окупованому Донецьку більше чотирьох років. Ще з часів Дебальцево і Донецького аеропорту", - говорить Ірина Геращенко, народний депутат, "Європейська Солідарність".

Юлія рахує кожен день полону свого чоловіка, військового Олександра Корінькова. До рук бойовиків він потрапив ще в лютому 2015. Відтоді від нього ані звістки. Кілька разів дружина надсилала листи через Червоний Хрест - однак усе марно.

"За цей час у Саші не стало бабусі, не стало батька. Мій чолвік пішов на захист нашої Батьківщини в 22 роки. В 23 він потрапив у полон. Осьо у жовтні йому буде 28 років. Ну вибачте, це просто", - говорить Юлія Корінькова, дружина Олександра Корінькова.

Разом із Олександром Коріньковим до полону потрапив і його побратим Сергій Глондар. Зв'язку із ним сім'я теж не має. Інформацію родина збирає по крупинках, де тільки можливо. Головне, аби розуміти, що Сергій - ще живий.

"Тиждень тому, знову ж таки, ми прочитали на сайті так званої ДНР, де омбудсмен їх відвідав наших полонених і прослідковував умови їх утримання. Єдине що є - це фотокартка", - говорить Людмила Глондар, сестра Сергія Глондаря.

Ось це фото. Сергій Глондар у донецькій тюрмі стоїть поруч з іншим бранцем - Богданом Пантюшенком. Однак отримати інформацію про Стан здоров'я чоловіків - неможливо.

"Немає доступу навіть міжнародного Червоного хреста. Навіть якщо нам стає щось відомо, по-перше ми не можемо це перевірити. Не можемо", - говорить Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Військових Сергія Глондаря та Олександра Корінькова мали обміняти ще 2017 під час останнього масштабного обміну.

"Вони були в цьому списку на передачу, але потім щось зірвалося, і вони не потрапили на Батьківщину", - говорить Людмила Денісова, уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

"Сама така яскрава обіцянка була це після обміну 27 грудня. Нас зібрали і сказали шо в січні, крайній термін лютий і буде другий етап обміну. І хлопців обов'язково поміняють, однак на сьогодншній день це так і залишилося обіцянкою", - говорить Людмила Глондар, сестра Сергія Глондаря.

Зараз влада обіцяє новий обмін. Жодних дат, звісно, не називає.

"Ну рік, два, три...? - Нє, нє, нє, дивіться, я в цілому не говорю не про рік, не про два, не про три. Ми хочемо це робити дуже швидко. Тому найближчим часом", - говорить Володимир Зеленський, президент України.

Україна готова боротися за своїх громадян. Звільнених - зустрічають як героїв. Переговори про обмін - тривають. І навіть попри інформаційну ізоляцію, бранці це розуміють. 

Це Костянтин Котов. Один із десятків російських десидентів, за якими не стоїть їхня країна. Вона їх кинула за ґрати. А підтримують українці. 

"Россияне, которые тоже борются за себя, за свою свободную Россию, за нашу Украину. Наши настоящие братья. И в частности Костя Котов", - говорить Олег Сенцов, звільнений бранець, режисер.

Костянтин Котов це той москвич, якого українці могли бачити хіба на світлинах чи на відео з новин. Він не боявся влаштовувати одиночні мітинги на захист українських політв'язнів. Він передавав їм речі та листи.

"Я выходил за украинских политзаключенных. За Олега Сенцова, за Александра Кольченко. За украинских моряков, которых тоже в вашем суде, в соседнем зале судят. Их тоже незаконно, необоснованно задержали. Они ничего противозаконного не совершали. Я выступал за права политзаключенных, требовал им свободы".

Це аудіозапис із судового засідання, на якому Костянтина Котова засудили до чотирьох років тюрми. 

"На протязі всього часу регулярно нам підтримував всім необхідним, починаючи від їжі, заканчуя одягом. Ми дуже велико вдячні", - говорить Андрій Артеменко, звільнений бранець.

А тепер уже українські моряки вирішили допомогти Костянтинові Котову, якого називають побратимом. Вони збирають гроші на його підтримку. Уже мають 12 з половиною тисяч гривень.