Туманна історія: хто зіпсував повітря у Києві [ Редагувати ]

Десятки скасованих рейсів, стільки ж затримок в аеропортах. Київ майже тиждень оповитий густим туманом. У мережі паніка - люди впевнені: ця хмара - отруйний смог. У столиці навіть влаштували мітинг, мовляв, не вірять у те, що повітря безпечне, а всі лабораторні дослідження називають брехнею влади.

Що спровокувало паніку? І чим насправді дихають українці? - дізнавалася Ксенія Барвіненко.

В аеропортах масово скасовують рейси. Інтернетом шириться паніка. Люди влаштовують мітинги. А метеорологи екстрено збирають брифінги. Одним словом, ситуація - туманна. Україну оповила імла.

Отакий густий туман у Києві кожного ранку. Видимість максимум кілька метрів. Навіть водіям радять за кермо не сідати. Люди називають цей туман жовтневим смогом і бояться зайвий раз виходити на вулицю.

Тож що відбувається з погодою та екологією?

"У меня ребенок аллергик и мы от этого страдаем"

Чи є причини для паніки? І чи справді повітря зараз - небезпечне?

"Нічого надзвичайного на території України немає", - стверджує Микола Кульбіда, директор Українського гідрометеорологічного центру.

Хто і як вимірює хімічні показники повітря? І кому можна довіряти?

"Нам влада каже, що смог нас не вбиває".

З усім цим - будемо розбиратися згодом! а поки що - про шкоду туманів - очевидну: зіпсовані відпустки та зірвані зустрічі сотень українців. Через імлу українські аеропорти кілька днів поспіль скасовують рейси.

"У меня есть планы, которые были привязаны к моему рейсу. А теперь эти планы нужно или сдвигать, от этого зависит день как бы".

Та в адміністрації летовищ запевняють: краще посунути плани, аніж летіти в туманну невідомість, ризикуючи життям.

Скарги на погане самопочуття, кашель і пирхоту в горлі. А ще - постійний запах багаття в повітрі. І - коричнева імла. Українців, особливо жителів великих міст, смог налякав неабияк. Найбільш обережні навіть на вулицю бояться зайвий раз виходити. Деякі мами дітей не пускають у садочки, а в інтернет-спільнотах - паніка!

"Воно відчувається, ніхто нічого не робить, я чула бачила карту в інтернеті, де показано було що більша там концентрація СО навіть більша ніж в Китаї"

Чула, бачила, читала в інтернеті. Туманна паніка та новина про отруйний смог - народилися саме тут. У віртуалі. І одна з причин - ось такі програми: телеграм-боти, які начебто моніторять дані якості повітря. Щоправда, з яких датчиків - невідомо. Або такі мапи. Ось тут видно, як над центром України нависла чорна хмара зі шкідливими речовинами. При цьому на карті не зазначені жодні дані. Ані висота, на якій тримався смог, ані джерела, з яких ці відомості були отримані.

"Ці розмови про смог, про якусь жахливу хмару - це трошки фейк. Програма не може, програма дає показники імовірні. А реальні дані - це виміри", - наголосив Владислав Білик, начальних відділу метеорологічних прогнозів Гідрометцентру України.

Реальні виміри роблять у спеціальних лабораторіях. Вони є в кожному місті. Приміром, у Києві таких - близько десяти. У них фахівці аналізують стан повітря за 20 показниками.

"Ані наша лабораторія, ані лабораторія санепідемстанції, ані екологічна лабораторія - не знаходить перевищення хімічних речовин в повітрі у постійному стані", - запевнив Роман Ткачук, начальник управління з питань цивільного захисту ДСНС.

Не виявили перевищення норми і в геофізичній обсерваторії імені Срезневського. Тут щодня проводять дослідження якості повітря. Це - один із 16 стаціонарних пунктів, де чотири рази на добу проводять забір повітря.

"Зараз на даний момент відбувається автоматичний забір атмосферного повітря. Ось тут в нас знаходиться система", - спеціалісти обсерваторії запевняють - підробити дані неможливо. Процес - автоматизований.

"У нас тут під'єднані трубки, які просякнуті реактивами на відповідні свої інгредієнти. Як ви бачите, вони в нас підписан: оксид азоту, діоксид, формальдегід, фтористий водень, а також аміак".

А вже тут, у лабораторії, аналізують концентрацію шкідливих речовин у повітрі.

"Проба выливается в специальную кювету и ставится в прибор, данные заносятся в компьютер и с помощью программы рассчитывается концентрация этого раствора", - розповідає Ірина Колєснік, голова відділу інформації геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського.

Тож висновок обсерваторії - панікувати не варто. Всі показники - у межах норми. Та жодні запевняння заспокоїти людей не можуть.

У Києві городяни навіть на мітинг виходять. Люди певні: місто оповив отруйний смог, і причина цього - підприємства, які не використовують очисних фільтрів.

"Коли у нас працюють сміттєспалювальний завод "Енергія" без фільтрів, який спалює кожного дня по 800 тонн сміття, коли у нас працює Дарницька ТЕЦ, яка спалює тисячі тонн вугілля також без фільтрів", - наголошує Сергій Бригадир, житель Києва.

Проблема з промисловими викидами в Україні справді існує. І величезна. Однак, у тому ж Києві заводи працюють цілий рік. То чому ж про це заговорили саме зараз?

"Це все ж таки збіг оцих факторів: природних і техногенних", - зазначає Отто Стойка, лікар.

Так вважає лікар Отто Стойко. І додає: про надмірну шкоду повітря зараз говорити не варто. Ситуація з викидами в Україні - надто у великих містах - завжди була поганою, просто зараз проблема стала відчутною.

"Можна сказати, якщо людина відчуває це на запах, вплив якийсь є, але не на стільки, що це загрожує здоров'ю", - стверджує Отто Стойка, лікар.

Та найцікавіше, що в екологічних лихах винні не лише промислові гіганти, а й мільйони пересічних українців. Бо щоосені в кожному українському селі чи передмісті починається традиційний токсичний флешмоб!

"Відро листя я спалила, ну то й що, його нема куди мені зараз подіти".

Українці масово палять листя! І цю традицію не побороти нічим. Ані рейдами поліції та ДСНС. Ані штрафами, які, до речі, становлять понад тисячу гривень. Відповідь простого люду завжди одна:

"Що міні робить, оце мусорка забере скільки бур'яну, скажіть пожалуйста".

Насправді опале листя потрібно викидати. А краще - робити з нього компост, який уже через рік стане добривом. Бо палити його - це пускати в повітря пів таблиці Менделєєва. Собі ж на шкоду.

"Со смолистыми веществами выделяется большое количество полициклических углеводородов, в том числе бензопирен. Он вызывает у человека опухоли, чаще всего опухоли легких. Но могут быть опухоли и других органов - это и желудок и другие внутренние органы", - пояснює Віталій Бабій, доктор медичних наук.

До того ж, багаття з опалого листя стають причиною набагато масштабніших пожеж - на торфовищах. Загасити осередки тління торфу дуже складно.

"Можна загасити зверху цю пожежу, але вона продовжує відбуватися внизу. Відбувається нагрівання до температури тління, виділяється чадний газ", - зазначила Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

І це проблема, що виникає в Україні по кілька разів на рік. Приміром, столичне передмістя регулярно задихається від диму з торфовищ. Щоправда, в службі з надзвичайних ситуацій кажуть: зараз торф не горить. Тож причина туманів - інша. Смог тримається, бо вітру немає.

"Восени і навесні створюються певні погодні умови, які не дають можливості туману підніматися вгору", - зазначила Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги.

Та невдовзі туман розвіється. Але екологічні проблеми, які він зробив видимими, - залишаться. І далі працюватимуть заводи без очисних фільтрів. А повітря буде наповнюватись викидами від транспорту і димом від спаленого на українських подвір'ях листя. Просто проблеми не буде видно, то і приводів говорити про все це буде менше.