Київ може залишитися без мосту через Дніпро [ Редагувати ]

Українська столиця може залишитися без однієї з переправ через Дніпро. Науковці дослідили знаменитий міст Патона і дійшли невтішних висновків: споруда на межі руйнування. Перший у світі суцільнозварний міст невпинно точить іржа. Опірні металеві конструкції деінде потоншали вдвічі. Катерина Сривкова розкаже докладніше.

Першому у світі суцільнозварному мосту минулого тижня виповнилося 66 років. За цей час його не реконструювали жодного разу. Хоча вперше про таку необхідність заговорили майже 30 років тому. Скільки ще легендарний міст простоїть у такому стані невідомо. Без належного піклування - прогнози невтішні, адже термін його експлуатації вже давно сплив.

"Ремонтували деякі ділянки цієї мостової споруди  проводилася заміна тротуарів і плит, які на ньому знаходяться. Так само був великий ремонт покриття. З опорами не працювали", - говорить Олександр Кава, заступник міністра інфраструктури (2014-2015).

Численні, майже щорічні ремонти асфальту та постійні затори. Попри це крізь діри в покритті видно Дніпро. Більше того, під час чергового ремонту спеціальні лотки, якими вода стікала в річку, - не відновили. Відтоді все ллється на металеві деталі.

Валерій Позняков, завідувач відділу зварювання легованих сталей Інституту

"В місцях, де скопичилось сміття, і де є протікання води під час дощів або інших погодних факторів, накоплюється волога. І під цією вологою відбувається активна корозія металу", - говорить Валерій Позняков, завідувач відділу зварювання легованих сталей Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАНА України.

"Оце нижній пояс головної балки, і в ньому товщина металу зменшилася. Від корозії зруйнувався один із елементів мосту".

Минулого року іржа вже зруйнувала дві поперечні балки. Їх - відновили, втім, корозія набирає обертів. До того ж, щодня міст Патона витримує навантаження, на які не був розрахований.

"Спочатку це було близько 20-25 тисяч автомобілів на добу. Зараз міст пропускає залежно від тижня близько 100 тисяч автомобілів. Тобто це майже в 4 рази більше", - говорить Олександр Кава, заступник міністра інфраструктури (2014-2015).

У КМДА запевнили: гроші на роботи є. Натомість місцева влада не може вирішити, що саме робити: реконструкцію чи реставрацію. Оскільки міст Патона - це національна пам'ятка архітектури, змінювати його зовнішній вигляд заборонено законом. У Міністерстві культури наголосили: позбавляти міст цього статусу не бачать сенсу, адже реставрації він не перешкоджає. Утім, місцева влада наполягає саме на реконструкції.

"Його треба було б розширити ще на одну полосу для того, щоби були чотири повноцінні полоси в одну і іншу сторони. Це можна зробити при реконструкції, при реставрації цих речей зробити не можна. Ми будем змушені робити реставрацію", - говорить Микола Поворозник, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.

А тим часом на металевих опорах іржа проїдає нові дірки. Науковці наголошують: часу на зволікання більше немає.

"Дяка тому, що свого часу його спроектували з великим запасом, то він працює навіть при тих пошкодженнях, які є зараз на ньому. Але може зруйнуватися в будь-який час. Треба рятувати те, що є. А потім уже думати, реконструйовувати його чи що з ним далі робити. Тому що ми можемо втратити міст, а реконструювати уже буде нічого", - говорить Валерій Позняков.