Справи Майдану: експерти пояснили причини затримки розслідування [ Редагувати ]
Уже шість років минуло від початку Майдану, а найголовніше питання і досі без відповіді - хто конкретно винен у вбивствах? Так звані "справи Майдану", а це тисячі кримінальних проваджень - розслідуються дуже повільно. А тепер усе ще й поставлене на паузу - розслідування заблоковане.
Дійшло навіть до того, що Євгенія Закревська - адвокатка родичів жертв - оголосила голодування. Доки політики не допоможуть відновити слідство. Тож, чим саме завинили вже й нові депутати? Та що буде далі зі "справами Майдану"? Розбиралася Ксенія Барвиненко.
Найдраматичніші світлини шестирічної давнини. На кожній історія. І на кожній спогад. Цей тиждень для когось - привід гуртом ще раз вийти на Майдан. Для інших іще раз на самоті переглянути фото. І абсолютно для всіх це привід згадати її. Революцію Гідності.
Спочатку невеличка купка людей, приголомшених обманом Януковича, вийшла в середмістя. Потім - був розгін студентів на Майдані 30 листопада.
"Багатотисячні мітинги кілька місяців поспіль. Шини, намети, водомети".
Запеклі протистояння. Автомайдан. Викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. І - перші вбивства.
Пожежа в будинку профспілок. Розстріл мітингувальників 20 лютого. І - поява Небесної Сотні.
Та про Революцію Гідності можна говорити не лише мовою спогадів із відео та фото. А й іншою менш емоційною, але від того не менш драматичною мовою цифр. Майже сотня загиблих. 89 кримінальних проваждень. І лише частина справ які потрапили до суду. За 6 років тільки 7 вироків! Один покараний, і один виправданий.
"Якщо влада не захоче можемо і самі повпливати на хід подій".
77 підозрюваних у розстрілах - у розшуку. Більшість недосяжні для нашого правосуддя - переховуються в Росії.
"І РФ незбирається їх видавати і самостійно вони не збираються поки що приїжати".
У справах - дев'ять з половиною тисяч свідків. Та деяких жодного разу не викликали на допит.
"Жодного разу я не допитувався прокуратурою. - Тобто вас жодного разу не допитували? - так. - За шість років? - Так. Причина всім нам відмома, якоїсь такої відповіді не було, маму один раз допитували, коли справу передали в Чернівці", - говорить Юрій Аксенин, син Героя Небесної Сотні Василя Аксенина.
Юрій Аксенин - учасник Майдану і син Героя Небесної Сотні Василя Аксенина. Хлопця ми зустріли на Алеї небесної сотні в Києві. Шостий рік Юрій приходить сюди, щоб вшанувати пам'ять загиблих. У його батька поцілив снайпер 20 лютого... Відтоді син - чекає на справедливість.
"Ми розуміли і розуміємо що ці справи не розслідуються за один день. Ми маємо надію, що воно таки все переломиться, нас переконали що це не буде десять років це буде швидше", - говорить Юрій Аксенин.
Кожен новий генпрокурор обіцяв прорив у розслідуванні справ Майдану. Але поки що зрозуміло - до фіналу ще далеко.
"Окрім їх гучних заяв шо це справа номер один, вони своїми діями показують що це не справа номер один і для них давно не цікава ця справа".
А цьогоріч розслідування взагалі - під загрозою зупинення. Адже справи Майдану від Генпрокуратури перейшли до Державного бюро розслідувань. Відтак і до нових слідчих прокурорів, яким доведеться вивчати справи спочатку.
"ДБР не готове прийняти ці справи, вони фізично їх заберут, але розслідувати не зможуть, тому що в них немає фахових таких спеціалістів, які розуміли б суть справи для того щоб зрозуміти суть справи потрібно дуже багато часу щоб їх дослідити, дослідити всі докази. Тому ми зараз знаходимося в складному становищі і справи майдану просто зависнуть", - говорить Марина Ліліченко, адвокат родин Героїв Небесної Сотні.
Хоча передбачалося, що справами Майдану й далі займатимуться слідчі, які вели їх більше ніж п'ять років. Вони мали перейти до бюро. Але для цього Рада повинна внести зміни до закону про ДБР:
"Для нас принципово також щоб якомога швидше парламент прийняв зміни до закону про Дбр і зокрема ту правку, яка стосується можливості переходу слідчих, які зараз росзлідують провадження пов'язані зі справами майдану до ДБР, більшість із цих слідчих, якщо виявлять бажання зможуть перейти без конкурсу і додаткових процедур до ДБР", - говорить Руслан Рябошапка, Генеральний прокурор України.
Але в парламенті про це... забули. І повернутися до цієї теми зможуть у найкращому випадку - лише третього грудня. Наступного пленарного тижня.
"Я запевняю - це не вплине на процес розслідування, адже у цих кримінальний провадженнях процесуальне керівництво здійснюють ті прокурори, які протягом п'яти років здійснювали процесуальне керівництво у цих крмінальних прровадженнях, слідчі ДБР будуть працуювати у тісній співпраці", - говорить Роман Труба, директор ДБР.
А ще ГПУ та ДБР створили інвентаризаційну комісію з активістів і родичів постраждалих на Майдані, аби ті контролювали передачу справ і жоден епізод не загубився серед сотень томів.
"Певна частина справ біля сорока проваджень передані но НАБУ вже, і до САП це здебільшого ті справи які стосуються корупційних злочинів і також ті в яких є фігурантами високопосадовці і де є підслідністю НАБУ, менша частина справ до СБУ на Нацполіціїї, і левова частка проваджень має перейти до ДБР", - говорить генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.
Але на думку колишнього начальника управління спецрозслідувань Сергія Горбатюка, який і курирував справи Майдану, комісію створили, щоб замаскувати власну безпорадність.
"Це маніпуляції, вони показують, що начебто щось роблять. Покроково я давав Рябошапці, що має бути зроблено, яка має бути допомога надана ще у веревсні місяці. Нічого з цього не робилося, позвільняли слідчих, позвільняли прокурорів фактично більша частина вже не працює прокурорів яка займалися майданівськими справами", - говорить Сергій Горбатюк.
Однак чому за "дорябошапкових" часів справи Майдану розслідували так неспішно і чому за 6 років прокурори не спромоглися провести навіть низку експертиз? Горбатюк відповідає так:
"Перешкоди були, їх умовно можна розділити на п'ять блоків. Перший це в середині генеральної прокуратури, тобто в нас в 2016 році генпрокурор, ми півдороги не дійшли він скорочує на 60 чоловік, 40 слідчих і 20 прокурорів і обрізає фактично можливість повноцінної роботи по багатьох епізодах, не було організовано керівництвом генеральної прокуратури розслідування по областях, і ми змушені були собі забирати по черкаських епізодах, по сумським подіям, не було допомоги оперативних підрозділів МВС і СБУ було приховування інформації не надання, на початку намагалися знищити докази. Проблематика законодавча, тобто Верховна Рада замість того, щоб приймати закони які дозволяють розслідувати вони навпаки звужували повноваження, створювали підстави щоби будь-яке кримінальне провадження за процедурними моментами знищино ну і п'ята це все інше: забезпечення експертних установ на низькому рівні, відсутність достатньої кількості експертів-балістів, тривалий час проведення експертиз", - говорить Сергій Горбатюк.
Та проблема не лише із Досудовим розслідуванням.
"Наша гнила судова система робить все, щоб знищити на цьому етапі всі результати розслідування, які є".
За словами адвокатів родичів Героїв Небесної Сотні, з одними справами - зволікають, а інші - губляться серед сотень подібних.
"Саботує - це найкраще слово. Справи призначаються до слухання на одну-дві години з перервами до місяця - максимум на пів року. Також судді не мотивовано самовідводяться, заміняються на цих процесах", - говорить Віталій Титич, адвокат родин Героїв Небесної Сотні.
"Суди по деяких справах, які навіть передані рік тому вони досі не починаються", - говорить Марина Ліліченко, адвокат родин Героїв Небесної Сотні.
Ще одна проблема - неможливість заочного засудження тих підозрюваних, які переховуються за кордоном. А таких, нагадаю більшість. В Україні окремого об'єктивного закону немає. Є норми, написані під конкретних осіб.
"Особи засуджені за таким законом вони підпаджають в категорію політичного переслідування. Сама процедура написана саме так, щоб допомогти особі стосовно якої вона буде засуджена, щоб інші юрисдикції цей вирок ніколи не визнали, не прийняли і не виконали", - говорить Віталій Титич, адвокат родин Героїв Небесної Сотні.
І адвокати, і прокурори впевнені: причина зволікання з розслідуваннями - відсутність політичної волі. Верховна Рада не голосує закони, які б розблокували і заочне засудження, і безперервне досудове розслідування. Тож надія лише на увагу суспільства до справ Майдану, хоча й вона з роками згасає. І про злочини без покарання - ми згадуємо хіба на річниці.